Азербайджан готовий суттєво збільшити постачання газу до Німеччини

Азербайджан розглядає можливість значного збільшення експорту природного газу до Німеччини. Наразі обсяги постачання становлять 1,5 мільярда кубометрів на рік, однак Баку готовий до більшого. Про це стало відомо під час спільної пресконференції президента Азербайджану Ільхама Алієва та канцлера ФРН Олафа Шольца у Берліні.

Азербайджанський лідер наголосив, що його країна готова відкрити газовий вентиль сильніше, але для цього є чіткі умови. Зокрема, необхідні нові запити від німецьких імпортерів, а також розширення технічної бази. Цього року Азербайджан уже почав постачати газ за десятирічним контрактом, співпраця з німецькими компаніями триває, однак наявна мережа має свої межі.

«Ми можемо, звичайно, збільшити обсяг імпорту, але для цього маємо отримати відповідні запити. Водночас необхідно розширити наявну газову інфраструктуру», — заявив Ільхам Алієв. Ця заява пролунала на тлі активних зусиль Європейського Союзу щодо диверсифікації джерел енергоносіїв та поступової відмови від російського газу.

Проблема пропускної здатності є одним із головних стримувальних факторів. Наразі трубопроводи TAP (Трансадріатичний газопровід) та TANAP (Трансанатолійський газопровід) працюють на максимумі своїх потужностей. Резервів вільної потужності немає, що створює суттєві перешкоди для європейських споживачів, які прагнуть отримати більше азербайджанського газу.

Торік Азербайджан експортував загалом 25 мільярдів кубометрів газу, причому більша частина цього обсягу пішла саме до Європи. Щоб наростити ці цифри, необхідно будувати нові сполучення та розширювати існуючі газогони. Однак для цього потрібні значні фінансові ресурси, і Баку активно шукає партнерів для фінансування нових гілок газопроводів.

Окремою проблемою є банківські обмеження та так званий «зелений курс». Ільхам Алієв звернувся до європейських банкірів із пропозицією переглянути правила кредитування. Багато фінансових установ Європейського Союзу зараз ігнорують проєкти, пов'язані з викопним паливом, через екологічні стандарти та популярність «зелених» ініціатив.

«Європейські банки, зокрема Європейський інвестиційний банк, через так звані зелені проєкти припинили підтримку газових і нафтових проєктів. Цю інфраструктуру необхідно спочатку розширити», — підкреслив президент Азербайджану. Якщо доступ до фінансів буде відновлено, експорт газу та нафти з Азербайджану може суттєво зрости.

Ця новина має важливий контекст у світлі енергетичної політики Європейського Союзу. Перед початком 2027 року, коли ЄС планує повністю відмовитися від газу з Російської Федерації, європейські країни максимально наростили імпорт альтернативних джерел енергії. За оцінками неурядової організації Urgewald, Кремль отримав за ці постачання близько 6 мільярдів євро.

Варто зазначити, що Росія намагається переорієнтувати свої газові потоки на Азію, однак, за даними ЗМІ, така переорієнтація може обернутися для Кремля суттєвим скороченням доходів через підвищення логістичних витрат. У цьому контексті азербайджанський газ стає дедалі привабливішою альтернативою для Німеччини та інших країн Європи.

Співпраця між Баку та Берліном у газовій сфері триває вже не перший рік, і нинішні заяви свідчать про готовність обох сторін до поглиблення партнерства. Однак реалізація цих планів залежатиме від вирішення інфраструктурних та фінансових питань, а також від політичної волі європейських інституцій щодо підтримки проєктів із видобутку та транспортування викопного палива.