Операція «Вівальді» зірвала план Росії оточити Донеччину, 144-та дивізія розбита
Українські військові під час операції «Вівальді» зірвали стратегічний задум Росії обійти Донецьку область через Добропілля та Барвінкове. 144-та дивізія 20-ї армії РФ фактично припинила існування як організована сила, а окупанти відмовилися від спроби охопити регіон.
Українські захисники в ході операції «Вівальді» зірвали стратегічний план російського командування, який передбачав повне охоплення неокупованої частини Донецької області через Добропілля та Барвінкове. Про це на зустрічі з журналістами повідомив командир Третього армійського корпусу бригадний генерал Андрій Білецький.
За його словами, задум противника полягав у тому, щоб завдати двох ударів. Перший — через Святогірськ і виступ, який українські сили знищили, обходячи Лиман, щоб охопити Слов'янсько-Краматорську агломерацію з півночі. Другий — через Добропілля на Барвінкове, що на півдні Харківської області, аби завершити повне охоплення Донеччини. Таким чином Росія розраховувала виконати ключове політичне завдання — повністю захопити Донецьку область.
Це був план на 2026 рік, реалізацію якого окупанти розпочали ще у 2025-му і до кінця 2026-го мали вийти на Барвінкове. Однак внаслідок знищення плацдарму та наступального угруповання 144-та дивізія 20-ї армії Росії фактично розбита і припинила існування як організована військова сила.
Російське угруповання «Захід», до якого входять три армії противника — 1-ша танкова, 20-та і 25-та загальновійськові, — мало через плацдарм на річці Чорний Жеребець і через виступ, який знищили українські військові, рухатися на Святогірськ та населений пункт Рубці. Метою було розрізати на дві частини українське угруповання на східному березі річки Оскіл, знищити його і далі просуватися до Барвінкового.
Після розгрому наступального угруповання противник наразі відмовився від спроби обійти Донецьку область. У росіян на Донецькому напрямку залишається два варіанти: штурм у лоб на Слов'янськ і Краматорськ, що є дуже затратним, кривавим і не гарантує успіху, або інший сценарій, від якого окупанти також тимчасово відмовилися.
Фактично у ворога залишився один напрямок зосередження зусиль — Добропілля, де противник мав певні успіхи і тому не відмовився від цих «кліщів». Втім, вище військове керівництво зараз досить активно проводить там контрдії. Третій корпус вийшов на річку Чорний Жеребець, що суттєво скоротило лінію фронту і дало змогу значно ущільнити позиції піхоти. Тепер українські сили обороняються там по дуже зручному рубежу — річці, яку противнику в разі відновлення наступу в цьому напрямку доведеться знову форсувати.
Важливість операції полягає і в тому, що були зірвані стратегічні наміри Російської Федерації. Про задум росіян обійти Донеччину по Добропіллю та Барвінковому вперше стало відомо влітку 2025 року. Добропільський виступ мав стати однією з двох «клешень», якими росіяни збиралися охопити практично всю неокуповану Донеччину.
Окремо генерал Білецький розповів, як вдалося зберегти операцію «Вівальді» у таємниці. Про неї не повідомляли в офіційних звітах, а командир особисто звітував головнокомандувачу. За його словами, і генерал Сирський, і генерал Драпатий знали про операцію і погодили відсутність офіційних звітів. Просування не фіксували ні в системі «Дельта», ні в письмових звітах, щоб уникнути витоків у підрозділах. Приблизно раз на кілька тижнів командир особисто доповідав головнокомандувачу.
Свою роль відіграла й підготовка до наступу. За словами Білецького, приховати перекидання бригади зараз можна лише на 3–4 дні, адже особовий склад залишає величезний електронний слід. На рівні російського угруповання «Захід» були підозри, що щось не так, але окупанти вирішили, що серйозної загрози немає, зокрема через відсутність підсилення новими військами. Пресслужба Третього корпусу також виконала свою функцію, а заява про 250 полонених стала ударом по моралі противника.
2
