Росія повернула літаки А-50У до чергувань через українські ракети

Росія після майже місячної паузи повернула до регулярних чергувань літаки далекого радіолокаційного виявлення А-50У, які використовує для контролю повітряного простору і протидії українським крилатим ракетам. Це одна з головних тем, що визначають нічні новини 4 серпня, поряд із ситуацією на фронті.

За даними аналізу проєкту «КіберБорошно», з початку червня літаки А-50У майже не залучали до роботи поблизу України. У період з 4 до 22 червня фіксували лише окремі переміщення, зокрема введення в стрій відремонтованого борту з номером «47 червоний» та переліт за маршрутом Воркута — Оленья. Ситуація змінилася після 23 червня: один із літаків почав регулярно виконувати нічні чергування над тиловими районами Росії, переважно в повітряному просторі Ульяновської та Самарської областей. До кінця досліджуваного періоду таких польотів зафіксували близько 60.

4 липня російський А-50У відіграв ключову роль під час відбиття атаки українських крилатих ракет. Раніше ці машини переважно працювали з аеродромів «Іваново» та «Ульяновськ», однак згодом ворог почав розосереджувати їх глибше на своїй території — зокрема на аеродромах «Большое Савино» в Пермі, «Оренбург-2» та «Челябінськ». 7 липня Росія одночасно підняла в повітря чотири А-50У, що, за оцінкою аналітиків, становить майже весь боєздатний парк таких машин.

А-50У здатний виявляти повітряні цілі на значній відстані та передавати координати системам протиповітряної оборони й винищувачам. Тому активізацію цих літаків розцінюють як спробу Москви посилити контроль повітряного простору та підвищити ефективність виявлення українських ракетних засобів ураження. Росія, за висновками аналітиків, перейшла від майже повної відсутності таких чергувань до регулярного використання ключового елемента своєї системи управління повітряними операціями.

На цьому тлі Сили оборони України продовжують завдавати ударів по тилових об’єктах Росії. Упродовж останніх двох тижнів майже щоденно під атаки потрапляли склади маркетплейсу Wildberries. За оцінками, пошкоджено від 17% до 22% усієї логістичної інфраструктури компанії. У ніч на 2 серпня українські сили уразили Саратовський нафтопереробний завод, аеродром «Енгельс», нафтобазу в Калузькій області та інші об’єкти ворога.

Окремим контекстом наближається друга річниця операції в Курській області. 6 серпня 2024 року Сили оборони розпочали наступ на території Росії й до кінця місяця взяли під контроль понад 100 населених пунктів — приблизно 1300 квадратних кілометрів. За час Курської операції Україна поповнила обмінний фонд 1018 російськими військовослужбовцями, про що раніше повідомляв колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. У День Незалежності відбувся перший обмін: Україна передала Росії захоплених строковиків і повернула додому 115 бійців, більшість із яких обороняли Маріуполь.

Водночас не всі українські військові, які потрапили в полон на Курщині, дісталися місць утримання живими. За даними Єдиного реєстру досудових розслідувань, нині відкрито 127 кримінальних проваджень за фактами вбивств 321 військовополоненого. В Офісі генпрокурора раніше зазначали, що щонайменше 75 українських бійців розстріляли після того, як вони здалися в полон під час Курської операції, — це майже кожен четвертий від загальної кількості страчених. У жовтні 2024 року проєкт DeepState повідомляв про розстріл дев’ятьох українських військових, які здалися, з посиланням на джерела в 1-й окремій танковій бригаді.

Крім того, Росія порушує кримінальні справи проти захоплених українців. За словами голови Медійної ініціативи за права людини Тетяни Катриченко, відомо про 404 захисників, щодо яких РФ розпочала переслідування. Правозахисники мають підтверджену інформацію лише про тих військових, яких Росія сама вивела з «туману війни», розпочавши проти них кримінальні провадження. Полонених нерідко судять як терористів, попри те, що вони мають статус військовополонених. Це залишається однією з найбільш болючих тем у питанні повернення українців додому.