Сухомлин: Україна готується до найважчої зими, Київ — найслабша ланка
Ексочільник Держагентства з відновлення Сергій Сухомлин розповів про підготовку до опалювального сезону, фізичний захист енергооб'єктів та ризики для Києва, де готовність до зими оцінювали лише в 1,8%.
Україна готується до найважчої зими в своїй історії, і ключовим чинником проходження опалювального сезону стане виконання «планів стійкості», затверджених Кабінетом міністрів. Про це в інтерв'ю розповів колишній голова Державного агентства з відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин, який залишив посаду у вересні після відставки, оголошеної ще влітку.
За його словами, найкращий сценарій зими залежить від двох факторів — теплої погоди та неточності російських ударів. Водночас минулий досвід показує, що фізичний захист енергооб'єктів працює: в Одесі витримали численні влучання в 110-і трансформатори, у Житомирі після прямого влучання у велику підстанцію вона продовжує функціонувати, а одна з підстанцій у прифронтовій області витримала понад 60 прямих влучань без знищення трансформаторів.
Сухомлин нагадав, що будівництво понад 120 захисних об'єктів розпочали в листопаді, а до квітня виконали 95% робіт. У Донецькій та Херсонській областях завершити будівництво було неможливо, тому рівень захисту змінили на «1+». Агентство напрацювало 16 типових проєктів захисту, затверджених урядом, що дозволило громадам одразу застосовувати перевірені рішення.
Попри це, готовність регіонів до зими суттєво різниться. Одні області виконали «плани стійкості» на 69%, тоді як Київ — лише на 40%. У лютому готовність столиці за критеріями цих планів оцінювали взагалі в 1,8%. Сухомлин називає Київ найслабшою ланкою і зазначає, що місто потребує значно більшої уваги.
Плани стійкості мають чотири напрями. Перший — резервне живлення: лікарні, водоканали, ТЕЦ і підприємства теплокомуненерго мають бути забезпечені генераторами. У деяких громадах бракувало 20–30% необхідної кількості. Другий — децентралізована генерація електроенергії: якщо критична інфраструктура споживає 20 мегаватів, місто повинно мати щонайменше стільки ж власної генерації. Для Харкова разом із метро потреба становить 105–107 мегаватів.
Третій напрям — децентралізована теплова генерація. У Сумах ТЕЦ забезпечує теплом 30–40% міста, і на випадок її знищення потрібні блочно-модульні котельні та перепідключення мереж. Четвертий напрям — фізичний захист об'єктів, який, за словами Сухомлина, стає останнім рубежем оборони, коли бракує засобів протиракетної оборони.
Ексочільник агентства також публічно критикував відновлення київських ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, виступаючи за енергетичну децентралізацію у великих містах. На його думку, саме розосередження генерації дозволяє містам вистояти під час блекаутів. Досвід Житомира, де він двічі був мером і встановлював газопоршневі станції та сонячні панелі, засвідчив: мешканці отримали зниження тарифів і найменше знеструмлень.
За умови виконання всіх програм стійкості, затверджених РНБО та Кабміном, Сухомлин допускає проходження опалювального сезону без заморожених і відключених кварталів. Водночас він наголошує: багато залежить від того, чи буде завершено фінансування капітального будівництва, яке уряд зупинив, та чи встигнуть міста підготуватися до сценарію одночасної відсутності електрики, тепла й води.
5
