У Києві через атаку реактивних дронів вшосте за добу оголошували повітряну тривогу, у Деснянському районі палають склади
У понеділок, 31 серпня, у Києві вшосте з початку доби оголошували повітряну тривогу через загрозу реактивних «Шахедів». У Деснянському районі столиці виникла пожежа на складських приміщеннях, туди прямують рятувальні служби.
У Києві в понеділок, 31 серпня, вшосте з початку доби оголошували повітряну тривогу через загрозу атаки реактивних безпілотників. Майже одночасно з оголошенням тривоги столична влада повідомила про загоряння складських приміщень у Деснянському районі міста.
За даними Київської міської військової адміністрації, відповідні служби вже прямують на місце події. Місцеві телеграм-канали з посиланням на очевидців пишуть, що попередньо йдеться про пожежу на складах мережі АТБ. Офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає, як і даних про постраждалих чи масштаби пошкоджень.
Атака реактивних «Шахедів» стає дедалі серйознішим викликом для української протиповітряної оборони. Як пояснюють фахівці, швидкість таких дронів перевищує 400–450 кілометрів на годину, що робить їх надзвичайно складною ціллю для дронів-інтерсепторів. Більшість перехоплювачів просто не здатні працювати на таких швидкостях, а батареї не завжди витримують необхідний режим польоту.
Співзасновник компанії-виробника засобів радіоелектронної боротьби Contra-Drone Тимофій Юрков зазначає, що принцип роботи навігації реактивного дрона порівняно зі звичайним «Шахедом» суттєво не змінився: інерціальна система та CRPA-антена залишаються, тому різниця в застосуванні РЕБ невелика. Натомість фізичне перехоплення таких апаратів ускладнюється через їхню високу швидкість.
За словами експерта, успішних збиттів реактивних «Шахедів» перехоплювачами наразі дуже мало, а наявні випадки більше схожі на випадковість, ніж на сталу тенденцію. Для ефективного перехоплення оператору потрібно не наздоганяти ціль, а розраховувати її траєкторію та здійснювати перехоплення на випередження, що вимагає високої майстерності. Окремою проблемою залишаються й самі інтерсептори: після досягнення швидкості близько 350 кілометрів на годину виникають складнощі з деталями, а батареї не завжди здатні підтримувати необхідний режим роботи.
Юрков наголошує, що дедалі актуальнішим стає поєднання інтерсепторів із персональними радіолокаторами. Такий підхід дозволяє виявляти швидкі цілі та вести перехоплювач не за ними, а на перетин траєкторії. Водночас він підкреслює, що подавлення навігації «Шахедів» залишається одним із найоптимальніших рішень, особливо коли велика кількість дронів одночасно заходить на місто чи ціль: переважна більшість безпілотників втрачає можливість досягти цілі саме через подавлення, а не через успішне фізичне збиття.
Проблема перехоплення реактивних дронів нині є однією з ключових для української протиповітряної оборони. Президент Володимир Зеленський заявив, що восени рівень збиття реактивних «Шахедів» потрібно підняти вище 90 відсотків. Лише за чотири дні наприкінці серпня Росія випустила по Україні майже 1500 дронів, з них близько 800 реактивних.
Міністр оборони Євгеній Хмара повідомив, що в Україні вже випробували чотири потенційні перехоплювачі для боротьби з такими дронами і планують масштабувати їх виробництво до тисяч одиниць. Тим часом радник президента Сергій Бескрестнов звернув увагу, що реактивні «Шахеди» летять на Київ одним і тим самим маршрутом уздовж кордону з Білоруссю, що може бути пов'язано з прив'язкою їхньої навігації до мережі білоруських мобільних операторів.
