У Зеленського назвали країни, які можуть потрапити під «пекельні санкції» США
Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк розповів, що після підписання США закону про «пекельні санкції» проти РФ ключовим стане його практичне застосування. Потенційними об'єктами тарифів до 100% є Китай, Індія, Туреччина, а також Угорщина й Словаччина.
Після підписання президентом США закону про «пекельні санкції» проти Росії головним питанням стає не сам документ, а те, як адміністрація США використає надані ним повноваження. Про це заявив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк, повідомляє РБК-Україна.
За його словами, закон охоплює широкий спектр санкційних напрямів, і першим із них є енергетичний. Документ передбачає запровадження мит у розмірі до 100% на весь імпорт із країн, які залишаються серед п'яти найбільших покупців російської сирої нафти та природного газу або сприяють обходу енергетичних санкцій.
Власюк навів конкретні цифри: за вісім місяців поточного року Китай імпортував із Росії 585 млн барелів сирої нафти, Індія — 453 млн барелів, а Туреччина — 44 млн барелів. Саме ці держави, за його словами, є потенційними об'єктами для застосування тарифів. До цього переліку за результатами оновлення даних можуть потрапити Угорщина та Словаччина. Водночас закон передбачає окремі винятки, а президент США має право відмовитися від тарифів за згодою Конгресу.
Окрему увагу в документі приділено поставкам російського скрапленого газу до Європи. За січень-серпень лідерами з імпорту були три країни ЄС: Франція придбала 4,3 млн тонн російського LNG, Бельгія — 3,06 млн тонн, а Іспанія — 2,77 млн тонн. Власюк нагадав, що ЄС уже ухвалив поетапну заборону імпорту російського газу: для LNG за довгостроковими контрактами основна дата припинення — з 1 січня 2027 року, а для трубопровідного газу за довгостроковими контрактами — з 30 вересня 2027 року. Тому ризик застосування американських тарифів до європейських покупців залежатиме від виконання країнами зобов'язань щодо скорочення імпорту.
Важливим фактором залишається постачання нафтопродуктів із третіх країн, які допомагають Росії компенсувати дефіцит пального після ударів по її нафтопереробних заводах. За вісім місяців цього року до РФ або в її напрямку морським шляхом надійшло 673 тисячі барелів бензину з Індії, 325 тисяч — із Марокко, 309 тисяч — із Туреччини та 186 тисяч барелів дизеля з Єгипту. «Тому посилення контролю за компаніями, перевізниками, страховиками та фінансовими посередниками, які забезпечують такі поставки, є суттєвим для ефективності санкційної політики», — наголосив уповноважений президента.
Другим ключовим напрямком закону є російський військово-промисловий комплекс. Основна мета енергетичної складової — зниження доходів Кремля та створення реальних економічних ризиків для компаній, що співпрацюють із РФ. Для України ухвалення цього закону відкриває можливість домагатися санкцій проти компаній і посередників, які допомагають Росії отримувати компоненти та технології для виробництва зброї.
«Саме від того, як адміністрація США використає надані законом повноваження, залежатиме його практичний ефект для російських доходів і можливостей обходити санкції, а відтак — спроможності Росії фінансувати війну проти України та розробляти власні технологічні рішення для її ведення», — підкреслив Власюк.
Нагадаємо, Палата представників Конгресу США остаточно ухвалила законопроєкт про «пекельні санкції» проти Росії та Ірану. На фінальному голосуванні документ підтримали 252 голоси проти 154. Посадовець Білого дому також підтвердив, що Дональд Трамп планує підписати цей законопроєкт.
