Новосад: перевести всіх на дистанційку не можна, школи потребують укриттів
Колишня міністерка освіти Ганна Новосад в інтерв'ю hromadske наголосила, що повний перехід на дистанційне навчання негативно впливає на якість освіти, а школи досі мають проблеми з укриттями. МОН тим часом розробило рекомендації для закладів освіти щодо організації навчання в умовах воєнного стану.
Колишня міністерка освіти і науки України Ганна Новосад, яка очолювала відомство у 2019—2020 роках, в інтерв'ю hromadske заявила, що повний перехід усіх шкіл на дистанційне навчання є неприйнятним, оскільки це суттєво позначається на якості освіти. Водночас вона вказала на проблему, яка залишається актуальною для багатьох закладів, — стан і доступність шкільних укриттів.
За словами Новосад, дистанційний формат не може бути універсальним рішенням для всієї країни. Вона наголосила, що тривале перебування учнів поза межами школи негативно впливає на засвоєння матеріалу, соціалізацію та загальний освітній рівень. Водночас експертка визнала, що в умовах воєнного стану безпека дітей і вчителів має залишатися беззаперечним пріоритетом.
Проблема укриттів, за її словами, полягає не лише в їхній наявності, а й у місткості та можливості забезпечити тривале перебування людей під час повітряних тривог. У багатьох школах сховища не розраховані на всю кількість учнів і працівників, що унеможливлює повноцінне очне навчання навіть за наявності формального укриття.
Тим часом Міністерство освіти і науки України підготувало методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. Як повідомила пресслужба МОН, документ покликаний допомогти школам перейти від ситуативного реагування до завчасного планування.
У міністерстві наголосили, що єдиної моделі, яка однаково працюватиме для всіх шкіл, не може бути. Формат навчання залежить від безпекової ситуації, особливостей місцевості та спроможності конкретного закладу. Кожна школа має заздалегідь затвердити можливі сценарії та алгоритм переходу між ними — залежно від зміни безпекової ситуації.
Згідно з рекомендаціями, організація освітнього процесу має відбуватися за чіткою схемою: МОН визначає загальні підходи, кожна громада та школа індивідуально створює конкретні моделі, засновник оцінює спроможності закладу та забезпечує необхідні умови, а керівник школи організовує освітній процес, визначає базову та альтернативні моделі й затверджує практичний алгоритм переходу між ними.
Міністр освіти і науки Андрій Бутенко зазначив, що рекомендації з'явилися на запит учительства і враховують досвід та пропозиції людей, які щодня організовують навчання в умовах війни. «Важливо дати школам не одну жорстку інструкцію на всі випадки, а зрозумілі інструменти, щоб вони могли знайти найкраще рішення для своїх умов. Зберігаючи головний баланс: безпека завжди на першому місці, але робимо все для збереження якості освіти», — наголосив очільник МОН.
Одним із ключових пріоритетів держави залишається безпечне освітнє середовище. За 2023—2026 роки на облаштування укриттів у закладах освіти з державного бюджету місцевим уже було спрямовано майже 20 мільярдів гривень. Ці кошти дають громадам змогу будувати нові захисні споруди, реконструювати наявні та створювати умови для повернення дітей до безпечного очного навчання.
У МОН також пояснили, як школам оцінити власні спроможності. Для цього необхідно визначити можливість забезпечення безпечного та безперервного очного навчання, зокрема оцінити місткість і можливості укриття, кількість учнів і працівників, яких школа може безпечно розмістити, можливість тривалого перебування в укритті, наявність електроенергії, тепла, води та інших комунікацій, резервні джерела живлення, доступ до інтернету та зв'язку, готовність педагогів і учнів до дистанційного навчання, а також можливість організувати навчання із залученням інших освітніх просторів громади.
У міністерстві наголосили, що загальна кількість людей, які одночасно перебувають у школі, не може перевищувати можливості укриття. Це означає, що навіть за наявності сховища школа може бути змушена працювати у змішаному або дистанційному форматі, якщо не в змозі забезпечити безпеку всіх учасників освітнього процесу.
Таким чином, дискусія навколо дистанційного навчання та шкільних укриттів залишається однією з найчутливіших тем української освіти. З одного боку, безпека дітей є незмінним пріоритетом, з іншого — тривала відсутність очного навчання загрожує якості знань і соціальному розвитку школярів. Пошук балансу між цими вимогами потребує не лише централізованих рішень, а й гнучкості на місцях, на чому наголошують і колишня міністерка, і чинне керівництво МОН.
