Поліція перевіряє тисячі рішень у системі мобілізації
76 керівників ТЦК отримали підозри, майже 2,5 тисячі можливих незаконних бронювань перевіряють, 6,5 тисячі рішень ВЛК скасували.
Національна поліція перевіряє великий масив рішень, пов’язаних із мобілізацією. Тимчасово виконуючий обов’язки голови Нацполіції Максим Цуцкірідзе повідомив, що 76 керівникам ТЦК різного рівня оголосили підозри. За його словами, правоохоронці з’ясовують обставини можливого незаконного бронювання майже 2,5 тисячі військовозобов’язаних. Крім того, скасовано 6,5 тисячі незаконних рішень ВЛК.
Для звичайної людини ці процедури можуть виглядати як одна велика система, але вони виконують різні функції. ТЦК ведуть військовий облік і беруть участь у мобілізаційних заходах. ВЛК оцінюють стан здоров’я і придатність до служби. Бронювання — це законна відстрочка для працівників, які відповідають установленим державою умовам. Порушення в одній ланці можуть змінити статус конкретного військовозобов’язаного, але не означають автоматичної незаконності всіх рішень у системі.
Саме тому формулювання про майже 2,5 тисячі бронювань важливе: поліція перевіряє можливі порушення, а не оголошує всі ці відстрочки незаконними наперед. Так само повідомлення про підозру керівнику ТЦК є початком або етапом кримінального провадження, а не вироком. Вину встановлює суд.
Масштаб перевірок зростав упродовж року. 29 травня Нацполіція повідомляла, що за перші п’ять місяців 2026 року в 44 кримінальних провадженнях щодо протиправної діяльності працівників ТЦК підозри отримали 65 осіб. Ще 123 підозри оголосили у справах щодо ВЛК та експертних команд. За 2023–2026 роки на перегляд було направлено майже 80 тисяч рішень, які могли використовуватися для незаконного уникнення мобілізації; понад 10 тисяч рішень ВЛК та експертних структур тоді вже були скасовані.
Нова заява Цуцкірідзе деталізує іншу частину картини. Він говорить саме про 76 керівників ТЦК різного рівня і окремо про 6,5 тисячі скасованих незаконних рішень ВЛК. Тому ці числа не слід просто додавати до травневої статистики: вони стосуються різних категорій і часових зрізів.
У 2026 році правоохоронці неодноразово повідомляли про конкретні схеми. На Волині двох посадовців ТЦК підозрювали в тому, що вони брали гроші за зміну даних у системі «Оберіг» для подальшого бронювання. На Тернопільщині начальника відділу районного ТЦК затримали у справі про платне видалення даних про розшук військовозобов’язаного.
Такі епізоди пояснюють, чому контроль за електронними записами став окремою проблемою. Один запис у реєстрі може визначати, чи перебуває людина в розшуку, чи може пройти процедуру бронювання, чи має вона коректний військово-обліковий статус. Якщо до системи можна незаконно втручатися, наслідки виходять за межі однієї справи.
Найважливіший наступний етап — судовий. Саме він покаже, які підозри завершаться обвинувальними вироками. Паралельно держава має визначити, як відновити правильні дані для людей, чиї рішення скасовані, і як не допустити нових маніпуляцій із бронюванням, медичними висновками та військовим обліком.
