Україна офіційно відкрила перший переговорний кластер «Основи» на шляху до членства в ЄС

15 червня в Люксембурзі під час другої Міжурядової конференції Україна—ЄС відбулася історична подія: Україна офіційно відкрила перший переговорний кластер «Основи» на шляху до членства в Євросоюзі. Цей день, який європейські дипломати вже охрестили «мегапонеділком», знаменує перехід від підготовчої та політичної фази до предметного оцінювання фактичного прогресу України у сфері «Основ» — верховенства права, незалежності судової влади, ефективності антикорупційних інституцій, захисту основоположних прав людини та спроможності демократичних інституцій працювати відповідно до європейських стандартів.

Кластер «Основи» вважається фундаментом усього процесу набуття Україною членства в ЄС, оскільки він визначає базові цінності та принципи, на яких будується Європейський Союз. Як пояснила керівниця Проєкту ЄС «Право-Justice» Оксана Цимбрівська в інтерв'ю, саме цей кластер є найскладнішим, оскільки вимагає глибоких системних змін у правовій системі, судочинстві та антикорупційній політиці. За її словами, успіх євроінтеграції залежить не лише від ухвалення законів, а й від зміни побутової правової культури мислення українців, що потребує часу та послідовних зусиль.

Попри те, що кластер «Основи» відкрито першим, він буде закритий останнім серед усіх переговорних розділів. Це пов'язано з тим, що Європейська комісія оцінюватиме прогрес України в цій сфері на всіх етапах переговорів, і лише після виконання всіх необхідних реформ країна зможе отримати позитивний висновок. Після відкриття кластера Єврокомісія підготує проміжний звіт виконання вимог — IBAR (Interim Benchmark Assessment Report), на основі якого країни-члени вирішать, чи вважати переговори за цим кластером завершеними.

Відкриття кластера «Основи» стало можливим завдяки одноголосному рішенню всіх держав-членів ЄС, яке було оголошено президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн 12 червня. Вона наголосила, що Євросоюз переходить до індивідуального підходу щодо України та Молдови, і швидкість просування до членства залежатиме від досягнутих результатів. Це означає, що кожна країна-кандидат оцінюватиметься окремо, без прив'язки до темпів інших претендентів.

Однак процес євроінтеграції України стикається з політичними перешкодами. Угорщина, яка раніше блокувала відкриття інших переговорних кластерів, наприкінці червня відмовилася надсилати офіційні листи до Києва та Кишинева щодо ініціювання наступних етапів переговорів. За даними польської радіостанції RMF FM, Будапешт погодився лише на часткове пом'якшення позиції, дозволивши запустити процедуру відкриття шостого переговорного кластера, який охоплює спільну зовнішню та безпекову політику, торговельну політику та відносини з третіми країнами.

Це рішення стало першим проривом після тривалого блокування, але не вирішує всіх проблем. Угорщина все ще відмовляється розпочати процедуру щодо решти чотирьох сфер переговорів, які вона заблокувала. Таким чином, заклик президента України Володимира Зеленського відкрити всі переговорні кластери у липні не буде виконано. Наразі офіційно відкрито лише один кластер — «Основи».

Надсилання офіційного листа від Угорщини є лише першим кроком у тривалій процедурі. Далі Україна та Молдова мають представити свої позиції, після чого Європейська комісія підготує проєкти спільних переговорних позицій, які вимагатимуть одностайної підтримки всіх держав-членів ЄС. Якщо всі етапи пройдуть за планом, офіційне відкриття шостої переговорної зони має відбутися 14 липня під час зустрічі міністрів європейських справ країн ЄС.

Експерти наголошують, що успіх євроінтеграції України залежить не лише від політичної волі європейських партнерів, а й від внутрішніх реформ. Критичним залишається кадровий голод у судах, який гальмує судову реформу та підриває довіру до правосуддя. Оксана Цимбрівська зазначила, що для подолання цієї проблеми необхідно не лише ухвалювати закони, а й змінювати правову культуру на рівні громадян, щоб вони активніше захищали свої права в судах.

Таким чином, відкриття кластера «Основи» є важливим, але лише першим кроком на довгому шляху України до членства в ЄС. Попереду ще багато роботи, зокрема в сфері верховенства права, боротьби з корупцією та зміцнення демократичних інституцій. Від того, наскільки успішно Україна впорається з цими викликами, залежатиме не лише її європейське майбутнє, а й якість життя кожного громадянина.