В Україні розробляють нову стратегію медіаграмотності до 2030 року

В Україні розпочато роботу над новою стратегією розвитку медіаграмотності до 2030 року. Це питання визначено як один із ключових елементів національної безпеки та стійкості суспільства в умовах повномасштабної війни. Про це стало відомо під час міжнародної конференції з медіаграмотності, організованої Програмою підтримки ОБСЄ для України.

Член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін наголосив, що медіа виступають одночасно і суб'єктом, і об'єктом, і інструментом медіаграмотності. За його словами, вони можуть як ефективно протидіяти інформаційним загрозам, так і ставати інструментом маніпуляцій. Саме тому розвиток медіаграмотності є питанням національної безпеки. В рамках поточної стратегії, яка діяла останні три роки, було реалізовано низку освітніх проєктів для журналістів, редакторів та медіафахівців.

У Міністерстві освіти і науки України зазначили, що медіаграмотність вже інтегрована в реформу Нової української школи. Генеральна директорка Директорату шкільної освіти Інна Кільдерова підкреслила, що медіаграмотність — це вже не просто освітня компетентність, а навичка, яка допомагає людині вижити в сучасному інформаційному світі. Вона додала, що в умовах війни ця навичка набуває особливого значення, оскільки дозволяє громадянам критично оцінювати інформацію та уникати деструктивного впливу пропаганди.

Керівниця проєкту «Дія.Освіта» Ярослава Дьо повідомила, що сервісом користуються понад 3,3 мільйона українців. Вона також зазначила, що рівень базових цифрових навичок населення за останні роки зріс до 58%. Це свідчить про позитивну динаміку, однак, на думку експертів, робота в цьому напрямку потребує подальшого посилення, особливо з огляду на постійні інформаційні атаки з боку Росії.

Генеральна продюсерка Еспресо Анастасія Равва наголосила на важливості підтримки незалежних медіа. Вона зазначила, що якщо людина не матиме доступу до якісної інформації, вона все одно споживатиме фейки. Саме тому підтримка незалежних медіа має бути невід'ємною складовою будь-якої стратегії розвитку медіаграмотності. Це дозволить створити надійний інформаційний простір, де громадяни зможуть отримувати перевірені дані.

Керівниця медіапроєкту ОБСЄ Ольга Прокопенко розповіла, що організація впровадила програму з медіаграмотності в 11 українських університетах. Навчання за цією програмою пройшли близько 9 тисяч студентів. Вона акцентувала, що інформаційні атаки дедалі частіше розглядаються як виклик національній безпеці, тому ОБСЄ розширює співпрацю з державними інституціями України. За її словами, медіаграмотність сьогодні — це вже не лише питання освіти, а один із ключових елементів стійкості суспільства до інформаційних атак в умовах повномасштабної війни.

Нова стратегія має врахувати виклики, які постали перед Україною під час війни, зокрема необхідність протидії російській дезінформації та пропаганді. Експерти наголошують, що медіаграмотність є важливим інструментом для формування критичного мислення та стійкості до маніпуляцій. Розробка стратегії до 2030 року передбачає комплексний підхід, який включатиме освітні програми, підтримку незалежних медіа та міжнародну співпрацю.

Учасники конференції також обговорили необхідність посилення співпраці між державними органами, медіа та громадянським суспільством у сфері медіаграмотності. Це дозволить створити єдину систему протидії інформаційним загрозам та підвищити рівень медіакультури населення. Очікується, що нова стратегія буде представлена найближчим часом та стане основою для подальшої роботи в цьому напрямку.