Війна, травма і «таємне знання»: чому вразливість не можна плутати з небезпекою
Мільйони українців живуть із тривогою, депресивними симптомами та тяжким стресом. Це не робить їх загрозою, але створює ґрунт для шахраїв і радикальних середовищ, які продають контроль, винятковість та ненависть.
Війна залишає після себе не лише вирви, зруйновані будинки й поранення. Вона змінює спосіб, у який людина довіряє світові. Хтось втрачає близьких, хтось роками чекає зниклого безвісти, хтось живе між повітряними тривогами, евакуаціями та новинами з фронту. У 2026 році WHO оцінює масштаб кризи психічного здоров’я в Україні приблизно у 10 мільйонів людей.
Окреме дослідження WHO 2025 року показало: понад 70% опитаних переживали симптоми тривоги, депресії або тяжкого стресу протягом попереднього року, але професійної допомоги шукав лише кожен п’ятий. Це величезний розрив між потребою і доступом до підтримки.
Важливо не робити з цього хибного висновку. Психічна травма не перетворює людину на насильника. APA наголошує, що більшість людей із тяжкими психічними розладами не є насильницькими, а насильство значно краще пояснюють поведінкові та контекстуальні фактори, ніж сам діагноз.
Проте вразливість має інший бік: вона створює попит на прості пояснення і обіцянки контролю. Людина, яка втратила опору, може бути особливо чутливою до тих, хто пропонує «очистити від прокляття», повернути кохану людину, передбачити майбутнє або пояснити всі біди дією таємних сил. У березні 2026 року Національна поліція України повідомила про три родинні клани псевдоворожок. За даними слідства, вони психологічно тиснули на клієнтів і переконували платити за «обряди», а серед потерпілих були військові та дружина загиблого захисника. Встановлена сума збитків становила майже 1,4 млн гривень.
Це не те саме, що насильницький екстремізм. Але механізм залучення частково схожий: спочатку людині пропонують пояснення, потім — особливе знання, потім — спільноту або авторитет, який нібито бачить більше за інших. У кримінальних онлайн-мережах цей шлях може стати значно небезпечнішим.
FBI попереджає про мережі на кшталт 764, які шукають вразливих неповнолітніх у цифровому середовищі. Замість містики там працюють шантаж, страх, сексуальна експлуатація і бажання отримати статус у групі. Жертв можуть примушувати до самопошкоджень, жорстокості щодо тварин та створення сексуалізованих матеріалів. Дослідники також фіксували вплив на частину такого середовища неонацистської окультної ідеології Order of Nine Angles.
Водночас не кожна окультна або сатаністська група має стосунок до насильства. Church of Satan офіційно описує свій сатанізм як атеїстичний і символічний. Це важлива межа, бо паніка навколо символів відволікає від справжніх ризиків.
Справжній привід для занепокоєння з’являється тоді, коли до мови ненависті додається конкретика. FBI радить звертати увагу не на один знак, а на сукупність поведінки: озвучені плани насильства, докладні фантазії про розправу, фіксацію на певній людині чи групі, дослідження цілі, підготовку, придбання зброї або спорядження.
Для суспільства після великої війни потрібні дві навички одночасно. Перша — не стигматизувати тих, хто переживає травму, лікується або шукає сенс у незвичних формах культури. Друга — не ігнорувати момент, коли «світогляд» перетворюється на план завдати комусь конкретної шкоди. Без першої навички ми отримаємо полювання на відмінних. Без другої — запізніле здивування після злочину.
