Зеленський відповів Карлсону на звинувачення в утисках віруючих
Президент України заявив, що в країні велика свобода віросповідання, і навів дані про загибель представників релігійних установ та пошкодження храмів внаслідок російських атак.
Президент України Володимир Зеленський відповів на звинувачення американського журналіста Такера Карлсона в утисках віруючих в Україні. Глава держави заявив, що в країні панує широка свобода віросповідання, і наголосив, що з початку повномасштабного вторгнення саме релігійні установи та віруючі стали постраждалими від російської агресії.
За словами Зеленського, російські війська вбили близько 120 представників різних релігійних установ і пошкодили приблизно 800 релігійних споруд. Ці цифри президент навів як аргумент на противагу твердженням про тиск на церкву з боку української влади. Він підкреслив, що держава не обмежує право людей молитися та належати до тієї чи іншої конфесії, а проблеми, які виникають у суспільстві, пов’язані передусім із війною та діями окупанта.
Коментар Зеленського прозвучав на тлі дискусії, яку навколо ситуації з релігійними громадами в Україні розпалили заяви Карлсона. Відповідаючи на питання про звинувачення, президент фактично заперечив існування системних утисків, назвавши українське суспільство таким, що має широкий простір для свободи. Таким чином, головний акцент його відповіді був зроблений не на аргументах проти конкретних висловлювань журналіста, а на масштабі руйнувань і жертв серед духовенства та громад під час війни.
Тема релігійної свободи в Україні давно перебуває в центрі уваги громадськості. Питання стосунків держави з церквами, зокрема з громадами, що мають зв’язки з Російською православною церквою, неодноразово ставали предметом суспільних дискусій, судових рішень та законодавчих ініціатив. Офіційна позиція влади полягає в тому, що рішення щодо вибору віросповідання належать самим громадянам, а втручання держави має відбуватися лише у випадках, пов’язаних із безпекою, дотриманням закону та встановленням зв’язків із структурами, що діють в інтересах держави-агресора.
Саме через ці питання в останні роки в Україні ухвалювалися рішення, що стосувалися діяльності окремих релігійних організацій. Їхні прихильники наголошують на тому, що йдеться про захист національної безпеки, тоді як критики вказують на ризик обмеження прав віруючих. Офіційна позиція держави полягає в тому, що кожен має право на свободу совісті, однак релігійна діяльność не може використовуватися для підтримки ворожих дій.
Заява президента з’явилася в той час, коли міжнародні спостерігачі та українські правозахисники продовжують стежити за станом релігійної свободи в країні. Для Києва важливо показати, що релігійні громади з початку війни стали частиною спільної відповіді на агресію, зокрема через допомогу переселенцям, участь у волонтерському русі та підтримку постраждалих від обстрілів. Саме цей вимір, за словами президента, має важити в оцінці ситуації, а не поодинокі випадки, які подаються як системні.
3
