Азербайджан заперечує причетність до справи ексглави розвідки Німеччини
Рада з питань ЗМІ Азербайджану назвала безпідставними повідомлення про те, що колишній очільник BND Август Ганнінг міг передавати секретні документи азербайджанському агенту, заявивши про дезінформаційну операцію проти відносин із Німеччиною.
Рада з питань ЗМІ та телерадіомовлення Азербайджану офіційно заперечила повідомлення про можливий зв'язок країни зі справою колишнього очільника Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Августа Ганнінга. Заява з'явилася після того, як у німецьких медіа з'явилася інформація про те, що 80-річний екскерівник розвідки міг передавати секретні документи контактній особі з Азербайджану.
У Баку назвали ці повідомлення безпідставними. «Зловмисний намір сил, що стоять за цією дезінформаційною операцією, полягає в тому, щоб нашкодити відносинам між Азербайджаном і Німеччиною», — йдеться у заяві відомства. Таким чином азербайджанська сторона не лише відкинула звинувачення, а й вказала на спробу цілеспрямованого впливу на двосторонні відносини.
Розслідування щодо Ганнінга веде генеральний прокурор Німеччини. Колишнього президента BND підозрюють у шпигунстві, розкритті державних таємниць та держзраді. За даними слідства, він незаконно отримав понад дві тисячі секретних документів і міг використовувати ці дані у спілкуванні з іноземним агентом. У розслідуванні видання Spiegel ідеться про те, що конфіденційна інформація, ймовірно, була передана контактній особі з Азербайджану.
За інформацією журналістів, колишній очільник BND мав доступ до матеріалів про ядерну програму Ірану, російські військові сили та дані від держав-партнерів. Це підвищує потенційну чутливість справи, адже йдеться не про окремі епізоди, а про широкий спектр секретної інформації, яка могла опинитися поза межами захищеного периметра німецької розвідки.
У справі фігурує ще один багаторічний співробітник розвідувальної служби — Манфред Д. Йому висунуто звинувачення у пособництві у спробі державної зради та пособництві у шпигунстві на шкоду Німеччині. Адвокат Ганнінга наразі відмовився коментувати звинувачення проти свого клієнта.
Якщо провину доведуть, 80-річному експрезиденту BND загрожує позбавлення волі на строк від шести місяців до десяти років. Це робить справу однією з найгучніших за останні роки для німецької спецслужби, яка й без того перебуває під пильним наглядом через попередні інциденти.
Цей випадок став другим серйозним інцидентом у BND за останні кілька років. Наразі перед Берлінським апеляційним судом відповідає колишній керівник відділу BND Карстен Л., якого, як стверджується, у 2022 році разом з іншим обвинуваченим підозрюють у шпигунстві на користь Росії. Таким чином, справа Ганнінга вписується в ширший контекст проблем із безпекою та контролем за колишніми співробітниками розвідки.
На тлі розслідування в Бундестазі закликали запровадити заборону для колишніх високопосадовців, які мали доступ до секретних даних, займатися лобістською та консультантською діяльністю. Це свідчить про те, що справа виходить за межі кримінального провадження й торкається питань регулювання та етичних стандартів для колишніх представників спецслужб.
Азербайджанська сторона наполягає на тому, що країна не має жодного відношення до справи, а поширення подібних тверджень вважає спробою завдати шкоди відносинам із Берліном. Офіційна реакція Баку стала однією з перших публічних відповідей на публікації в німецьких медіа, які пов'язують екскерівника BND із контактами в Азербайджані.
Подальший розвиток справи залежатиме від результатів розслідування генерального прокурора Німеччини та можливих судових рішень. Наразі ж публічна дискусія зосереджена на двох аспектах: наскільки серйозною була загроза витоку секретних даних і як реагувати на спроби окремих країн впливати на репутацію Німеччини через подібні звинувачення.
9
