Білоруські ретранслятори допомагають російським дронам бити по західній Україні
Росія масштабувала атаки реактивних дронів на західні області України, використовуючи ретранслятори на території Білорусі. Експерти пояснюють, як працює ця мережа та чому вона стала критично важливою для російських ударів.
Росія різко наростила масштаб атак реактивних безпілотників на західний регіон України, і ключову роль у цьому відіграють ретранслятори, розташовані на території Білорусі. Якщо в серпні такі дрони лише зрідка долітали до західних областей, то вже в жовтні атаки стали масовими та повторюються по кілька разів на добу. Лише за 18–19 жовтня Повітряні сили знищили 36 реактивних безпілотників типу «Герань-2» та «Герань-4» над Рівненською, Хмельницькою, Тернопільською, Волинською та Львівською областями.
За словами президента Володимира Зеленського, підсиленням для росіян стали ретранслятори на білоруській території, які фактично перетворилися на коридор для ворожих дронів у західному напрямку. Ці станції супроводжують безпілотники під час руху, забезпечуючи їх сигналом. Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко розповів, що режим Лукашенка допомагає Росії не лише підсиленням сигналу. Досить часто під час маршрутів російські дрони залітають і на білоруську територію. «Вони можуть зайти з Чернігівської області, рухатися територією Білорусі, а потім залітати в Україну знову в межах Київської, Житомирської областей», — пояснив Демченко.
Небезпека лише зростає, адже Росія хоче розмістити на території Білорусі ще й балістичні установки. Якщо ракети запускатимуть звідти, під прямою загрозою буде весь західний регіон, а час підльоту балістики до Львова чи Івано-Франківська обмежуватиметься кількома хвилинами. Водночас залишається відкритим питання, чи наважиться Лукашенко відкрито вступити у війну, дозволивши запуск балістики з території Білорусі.
Роботу ретрансляторів у Білорусі Україна фіксує вже не вперше. Ще в червні 2026 року Зеленський говорив, що чотири ретранслятори в Гомельській та Брестській областях коригують удари «Шахедами» по українцях. Тоді президент поставив Лукашенку ультиматум: за тиждень припинити роботу ретрансляторів, інакше Україна зробить це сама. Після погроз Білорусь вимкнула підсилювачі сигналу. Минуло три місяці — у вересні підсилювачі сигналу знову запрацювали. Речник ДПСУ Андрій Демченко пояснив, що не варто шукати прихованих мотивів у відновленні роботи ретрансляторів — Білорусь банально не витримує тиску Росії.
Для ворога ретранслятори є вагомим ключем до атак, адже з початку 2026 року РФ не має можливості вільно використовувати Starlink на ударних засобах. Україна зверталася до SpaceX через те, що російські дрони почали використовувати термінали Starlink для керування під час атак. Американська компанія почала блокувати термінали, які не пройшли верифікацію. Росія працює над розробкою проєкту «Рассвет», який може стати альтернативою американським супутниковим системам, але наразі рано говорити про повноцінне розгортання власної мережі. Її все ще тестують, тож ретранслятори стали реальним «порятунком» в реалізації російських атак.
Авіаексперт Анатолій Храпчинський розповів, що принцип роботи цих станцій доволі простий: за основу беруть звичайну телекомунікаційну вишку мобільного зв'язку, яка зовні нічим не відрізняється від цивільних об'єктів. На неї монтують цифрове обладнання для передачі та прийому радіосигналів, а також антени з високим підсиленням — їх направляють у бік повітряного простору України. Конструкція підключається до стаціонарного електроживлення, а також працює на оптоволокні. Відтак налагоджується зв'язок між ударними групами безпілотників і командними пунктами, а сигнал може охоплювати територію на глибину до 140 кілометрів.
Мережа працює в такий спосіб, що безпілотник у повітрі не є кінцевим споживачем, він ретранслює сигнал для інших дронів. Якщо вежа на кордоні передає сигнал першому БпЛА на 100–140 кілометрів, то цей дрон може передати сигнал іншому ще на 50–70 кілометрів, пояснює авіаексперт. «Завдяки побудові багатострибкового повітряного ланцюжка ударна група може просуватися вглиб території України на 200 кілометрів, а за сприятливих умов — і до 300», — зазначив Храпчинський. Один наземний ретранслятор здатен одночасно обслуговувати та тримати в мережі до 50 безпілотників, якщо йдеться про передачу невеликого обсягу даних. Якщо ж треба підтвердити ціль чи здійснити ручне наведення — ситуація суттєво змінюється. У такому режимі одна базова станція може обслуговувати щонайбільше 1–3 дрони одночасно. «Цей технічний фактор прямо пояснює зміну тактики росіян, яку ми фіксуємо останнім часом: ворог дедалі частіше розбиває масовані нальоти на невеликі, компактні хвилі», — додав експерт.
Ретранслятор абсолютно однаково працює як щодо класичних безпілотників, так і щодо швидкісних реактивних версій. Ба більше, дешеві дрони часто прикривають своїм радіополем основний ударний ешелон, наголошує авіаексперт. Росіяни розміщують ретранслятори якомога ближче до кордону з Україною, щоб сигнал залишався стабільним. Між антеною та приймачем має бути гарна видимість, без серйозних перешкод. Що ближче до української території розташована станція, то менший вплив на якість сигналу мають рельєф і лісові масиви.
Фото з відкриття нової білоруської прикордонної застави в селі Гдень, яке відбулось 9 квітня, є доказом розташування станцій. Храпчинський зауважив на опублікованих знімках вежу з великою кількістю антенного обладнання. Від неї до кордону з Україною всього 1,8 кілометра, а пряма відстань до центру Києва складає приблизно 100 кілометрів. Окрім села Гдень, ретранслятори розташовані ще щонайменше в чотирьох білоруських населених пунктах Гомельської області, стверджує моніторинговий канал «єРадар»: місто Хойнікі — приблизно 45 кілометрів від кордону; село Махновичі — приблизно 35–40 кілометрів; село Дзербінка — приблизно 8–10 кілометрів; село Буда-Софіївка — менше ніж 5 кілометрів від кордону.
4
