Болгарія підтвердила вилучення патріарха Кирила з 21-го пакета санкцій ЄС

Міністерка закордонних справ Болгарії Веліслава Петрова підтвердила, що імена патріарха Російської православної церкви Кирила та засновника російської нафтової компанії «Лукойл» Вагіта Алекперова вилучили з проєкту 21-го пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії. Заяву було зроблено 13 липня на полях засідання Ради ЄС у закордонних справах, і вона стала ключовим моментом у тривалих переговорах щодо нових обмежувальних заходів.

Петрова наголосила, що болгарські застереження були повністю враховані, тому Софія готова підтримати цей пакет санкцій. «Болгарські застереження були враховані, і цих двох осіб більше немає в запропонованому пакеті, тому зі свого боку ми готові підтримати цей пакет», — заявила вона. Крім того, на вимогу Болгарії з санкційного списку вилучили керівника компанії, яка постачає комплектуючі для метро в Софії, що стало додатковим аргументом для зняття заперечень.

Водночас Петрова повідомила, що на засіданні Комітету постійних представників (Coreper) 12 липня консенсусу щодо ухвалення 21-го пакета санкцій досягнуто не було. Причиною стали застереження двох інших держав-членів ЄС. «Консенсусу не було досягнуто, тому що дві країни, не Болгарія, мають власні застереження, які не були враховані», — пояснила міністерка. За її словами, Греція має певні застереження в енергетичній сфері, а Австрія — у фінансових питаннях. Петрова назвала це «приватними справами відповідних країн».

Вилучення патріарха Кирила з санкційного списку має довгу передісторію. Роками тодішній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан блокував спроби ЄС внести главу РПЦ до санкційного переліку. Ще у травні 2022 року Орбан заявив, що не підтримує ці санкції, стверджуючи, нібито вони поставлять під загрозу релігійну свободу. У листі до Єврокомісії він назвав такі обмеження «історичною помилкою». Оскільки санкції ЄС потребують повної одностайності всіх країн-членів, позиція Орбана тривалий час унеможливлювала ухвалення цього рішення.

Однак ситуація змінилася після зміни уряду в Угорщині. У травні 2026 року новий угорський уряд висловив готовність дозволити Європейському Союзу запровадити обмеження проти патріарха Кирила. Це відкрило шлях для обговорення, але несподівано на заваді стали інші країни. Болгарія, яка раніше обіцяла блокувати 21-й пакет санкцій через включення Кирила, у червні вимагала його вилучення з проєкту. Пізніше до неї приєдналася Італія, що посилило тиск на Брюссель.

Петрова наголосила на важливості того, що захист національної позиції не призводить до ізоляції країни в ЄС. «Також важливий меседж у цій справі полягає в тому, що захист національної позиції не призводить до ізоляції», — сказала вона. Це зауваження стало відповіддю на критику, що Болгарія нібито підриває єдність Євросоюзу своїми вимогами.

Таким чином, 21-й пакет санкцій ЄС проти Росії та Білорусі залишається неухваленим через розбіжності між державами-членами. Хоча Болгарія зняла свої заперечення після вилучення Кирила та Алекперова, Греція та Австрія продовжують наполягати на врахуванні своїх інтересів. Переговори тривають, і остаточне рішення очікується найближчим часом, але без одностайності ухвалення пакета неможливе.