Чому обіцяна Україні ліцензія Patriot затримується
США мають вирішити, чи передавати Україні чутливу технологію PAC-3 seeker і чи варто розміщувати виробництво всередині країни під загрозою російських ударів.
Україна отримала від Дональда Трампа політичну обіцянку виробляти Patriot, але ще не отримала відповіді на головне практичне питання: що саме дозволять робити на ліцензійному заводі. The Telegraph повідомляє, що в адміністрації США виникла суперечка через одну з найбільш захищених деталей PAC-3 — активну радіолокаційну головку самонаведення Boeing.
Цей seeker потрібен на завершальній ділянці польоту. Він виявляє і супроводжує ціль та допомагає системі наведення спрямувати перехоплювач на пряме зіткнення. Для балістичних ракет, що рухаються з дуже великою швидкістю, помилка навіть на короткому відрізку може бути вирішальною. Саме тому Вашингтон розглядає документацію на такі компоненти не як звичайні креслення для промислового партнера, а як військову технологію з жорстким режимом доступу.
Трамп оголосив про майбутню ліцензію 8 липня на саміті НАТО в Анкарі. AP тоді звернула увагу на неоднозначність формулювання: дозвіл може стосуватися повного виробництва, окремих компонентів або лише складання ракет із комплектів, які надходитимуть зі США. Навіть у варіанті з готовими комплектами українські посадовці оцінювали запуск першої пілотної лінії щонайменше у 18–24 місяці.
The Telegraph пише, що американська сторона хоче знати, які підприємства, працівники й субпідрядники отримають доступ до технології та як буде захищено програмне забезпечення й документацію. За даними газети, ключовий страх — можливість того, що секрети опиняться в Росії через шпигунство, кібератаки або фізичний доступ. Це додає до звичайного ліцензування окремий рівень безпекових перевірок.
Є й інша проблема: де будувати. Виробництво в Україні скоротило б залежність від іноземних заводів і розвивало б власну оборонну промисловість. Але AP прямо зазначала, що такі об'єкти стали б пріоритетними цілями для російських ударів. The Telegraph повідомляє, що тому серед альтернатив розглядається Німеччина або інша європейська країна.
Німецький досвід при цьому часто спрощують. У 2024 році COMLOG — спільне підприємство Raytheon та MBDA Deutschland — отримало контракт на виробництво до тисячі Patriot GEM-T у Європі. GEM-T належить до іншої гілки Patriot і не є підтвердженням того, що Німеччина вже має повний доступ до технології PAC-3 seeker. Японія, навпаки, справді збирає PAC-3 за ліцензією ще з середини 2000-х; перше успішне випробування японської ліцензійної ракети відбулося у 2008 році.
Американські виробники тим часом збільшують потужності. Boeing має семирічний план потрійного нарощування seeker, а Lockheed Martin — план підняти річну потужність PAC-3 MSE приблизно до 2 000. Тому найбільше невідоме зараз не кількість майбутніх ракет, а межа технологічного доступу України. Саме від неї залежить, чи стане ліцензія основою власного виробництва, чи лише новим способом швидше збирати ракети з американських компонентів.
