Даймон попередив про долар після року великих економічних рішень Трампа
США поки не втрачають резервний статус долара, але попередження глави JPMorgan збігається з дискусією про борг, тарифи та незалежність ФРС. Саме ці сфери за другого терміну Трампа переживають великі зміни.
Джеймі Даймон сформулював просту умову: долар залишатиметься головною резервною валютою світу доти, доки Сполучені Штати зберігатимуть економічну і військову перевагу. Якщо ця сила ослабне, статус долара теж не гарантований. Для американців це звучить як далека стратегічна проблема, але за останні півтора року саме урядові рішення Дональда Трампа зробили її частиною поточної політики.
Трамп ще під час виборчої кампанії пообіцяв, що резервна роль долара за нього буде сильнішою, ніж будь-коли. Білий дім у 2025 році заявив, що президент виконав цю обіцянку завдяки «проамериканській» економічній політиці, новим торговельним угодам і розвитку доларових цифрових активів. Але резервний статус не визначається заявою адміністрації. Він залежить від того, чи вважають інші держави, центробанки та інвестори американські активи безпечними, ліквідними й передбачуваними.
На сьогодні долар залишається безумовним лідером. МВФ повідомив, що у першому кварталі 2026 року на нього припадало 57,13% світових валютних резервів. Це більше, ніж наприкінці 2025 року. Тому слова Даймона не означають, що «дедоларизація» вже перемогла або що Трамп уже втратив резервний статус. Йдеться про ризик на роки вперед.
Найбільше запитань викликає бюджет. Трамп підписав у липні 2025 року великий закон про податки й видатки, який Білий дім подає як основу для зростання та зміцнення оборони. CBO, незалежне бюджетне управління Конгресу, бачить інший бік: за його оцінкою, цей закон збільшує прогнозні дефіцити на $4,7 трлн у 2026–2035 роках, якщо врахувати відсотки та економічні ефекти. У 2026 році дефіцит прогнозується на рівні $1,9 трлн, а боргове навантаження продовжить зростати.
Ще одна зміна — тарифи. Трамп розширив їх застосування, а з 24 лютого до 24 липня 2026 року діяв широкий тимчасовий 10-відсотковий імпортний збір. Він був лише частиною більшої тарифної системи. CBO вважає, що вищі тарифи приносять державі більше доходів і зменшують дефіцити, але водночас стримують зростання економіки. Даймон погоджується, що тарифи можуть бути корисними для національної безпеки й переговорів, але застерігає від довгострокового розриву економічних зв’язків із союзниками.
До цього додається конфлікт навколо Федеральної резервної системи. Даймон у січні прямо підтримав незалежність ФРС. Трамп неодноразово намагався посилити вплив на центральний банк, а спроба усунути губернаторку Лізу Кук дійшла до Верховного суду, який у червні не дозволив негайно звільнити її. Для міжнародних інвесторів це важливо, тому що незалежність центробанку та верховенство права є частиною тієї довіри, на якій тримається попит на долар.
У власних листах акціонерам Даймон пояснював резервний статус через ширшу формулу: сильна економіка, сильна армія, відкриті ринки, надійні правила і міцні союзи. Частина політики Трампа спрямована саме на посилення виробництва й оборони. Інша частина — дефіцитне фінансування, тарифна конфронтація та боротьба навколо ФРС — створює ризики для тієї самої системи довіри.
Отже, долар сьогодні не падає з п’єдесталу. Але попередження Даймона перетворює передвиборчу обіцянку Трампа на вимірювану відповідальність. Наступні роки покажуть, чи зможе Вашингтон одночасно фінансувати свої пріоритети, не втрачати союзників, зберігати незалежні інституції й переконувати світ, що американські активи й далі є найнадійнішим місцем для резервів.
