Держборг США наблизився до $40 трлн
На 20 липня офіційний щоденний монітор Конгресу показував $39,588 трлн. Пояснюємо, з чого складається сума, чому борг рефінансують і що насправді означає історія Ендрю Джексона.
Державний борг США майже досяг символічної межі $40 трлн, але повідомлення про те, що її вже офіційно пройдено, поки випереджає останні доступні дані Конгресу. Щоденний борговий монітор Об’єднаного економічного комітету показує $39,588 трлн на 20 липня 2026 року.
Липневий місячний огляд комітету давав орієнтир на осінь. Якщо середній темп зростання попередніх трьох років збережеться, $40 трлн могли б бути досягнуті приблизно 8–9 жовтня. Це лише розрахункова дата: борг може стрибати вгору й униз залежно від податкових надходжень, виплат, аукціонів та інших рухів казначейства.
Валова сума складається з двох великих блоків. На 20 липня $31,818 трлн були боргом у руках публіки. Це казначейські папери, якими володіють інвестори та інституції поза федеральними рахунками. Ще $7,771 трлн становили внутрішньоурядові зобов’язання — папери, що перебувають у федеральних трастових та інших фондах.
Державний борг не працює як кредитна картка родини. Мінфін США постійно випускає нові казначейські папери, а старі погашає в міру завершення строку. Частина боргу таким чином рефінансується. Для великої держави сам факт наявності боргу не означає, що в певний день потрібно повернути всі трильйони одночасно.
Водночас розмір і швидкість зростання мають значення. CBO очікує дефіцит федерального бюджету $1,9 трлн у 2026 фінансовому році. До 2036 року дефіцит, за базовим прогнозом, зростає до $3,1 трлн. Борг у руках публіки піднімається зі 101% ВВП у 2026 році до 120% у 2036-му, а до 2056 року — до 175% ВВП.
GAO називає такий шлях нестійким без змін бюджетної політики. Особливо помітна ціна обслуговування: у 2025 фінансовому році чисті процентні витрати федерального уряду перевищили витрати на національну оборону. Чим дорожчими стають нові запозичення, тим більше бюджету йде не на нові програми, а на відсотки за вже накопиченими зобов’язаннями.
За даними Міністерства фінансів США, Ендрю Джексон став президентом у 1829 році, коли борг країни трохи перевищував $58 млн. У 1835-му його адміністрація довела борг до нуля. Мінфін називає це першим і єдиним випадком повного погашення державного боргу в історії країни.
Але твердження, що «економісти знають: борг ніколи не можна погасити», занадто категоричне. Довгострокові оцінки залежать від податків, видатків, економічного зростання та рішень Конгресу. CBO прямо попереджає про невизначеність таких прогнозів. У сучасній дискусії важливіше не слово «нуль», а здатність держави не дозволити боргу та відсоткам зростати швидше, ніж її економічні можливості.
