До змісту
ДАСА
Незалежний огляд

ЄС продовжив тимчасовий захист для українців до 2028 року та посилив вимоги для військовозобов'язаних

Рада Європейського Союзу затвердила продовження тимчасового захисту для громадян України до березня 2028 року. Для новоприбулих військовозобов'язаних українців запроваджено додаткову умову – вони мають підтвердити відсутність проблем із військовим обліком, зокрема легальний перетин кордону чи наявність відстрочки.

ЄС продовжив тимчасовий захист для українців до 2028 року та посилив вимоги для військовозобов'язаних

Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про чергове продовження режиму тимчасового захисту для українців, які через війну змушені були залишити свою країну та знайшли прихисток у державах-членах ЄС. Згідно з офіційним повідомленням пресслужби Ради ЄС, ухвалене за письмовою процедурою рішення подовжує дію захисного статусу до 4 березня 2028 року. Водночас документ містить принципову зміну, яка стосується новоприбулих чоловіків призовного віку.

Відтепер військовозобов'язані громадяни України, які ще не отримували тимчасового захисту в ЄС, можуть претендувати на нього лише за умови, що доведуть відсутність у себе проблем із виконанням військового обов'язку на батьківщині. Для цього, як пояснили в Раді ЄС, необхідно надати один із документів: штамп в паспорті чи іншому документі, що підтверджує легальний перетин українського кордону, або ж паперове чи електронне свідоцтво про наявність законної підстави для відстрочки від мобілізації, чи документи, які засвідчують виконання вимог українського законодавства у цій сфері.

Запроваджені нововведення, наголошують у європейських інституціях, стосуються виключно тих українців, які ще не мають статусу тимчасового захисту і лише планують його отримати. Для всіх, хто вже перебуває під захистом ЄС, умови не змінюються. Таким чином, рішення фактично встановлює додатковий фільтр для нових заявників чоловічої статі призовного віку, що відповідає політиці низки країн Євросоюзу, які в останні місяці висловлювали занепокоєння щодо потоків українців, які потенційно ухиляються від мобілізації.

Перед остаточним затвердженням на рівні міністрів це рішення пройшло погодження на рівні послів країн-членів ЄС. Як зазначають джерела в дипломатичних колах, дискусії тривали кілька тижнів, оскільки деякі держави наполягали на більш жорстких критеріях для військовозобов'язаних українців, тоді як інші прагнули зберегти гуманітарний характер програми. Досягнутий компроміс враховує обидві позиції, встановлюючи вимогу доказу легального виїзду, але не змушуючи чоловіків повертатися в Україну для уточнення облікових даних.

Очікується, що найближчими днями документ буде опубліковано в Офіційному віснику Європейського Союзу, після чого набуде чинності. Механізм тимчасового захисту був активований ЄС уперше в історії у березні 2022 року, одразу після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Відтоді його регулярно продовжували на щорічній основі, щоразу на один рік. Нинішнє рішення подовжує захист одразу на півтора року – до весни 2028-го, що свідчить про розуміння в Брюсселі тривалого характеру війни та потреби в довгостроковому плануванні для мільйонів українських біженців.

Загалом, за даними Євростату, станом на середину 2026 року статус тимчасового захисту в країнах ЄС мали понад 4,5 мільйона українців. Найбільше їх перебуває в Німеччині, Польщі та Чехії. Нові правила щодо військовозобов'язаних можуть вплинути на динаміку нових заяв, особливо серед чоловіків призовного віку, які наразі перебувають за межами України, але ще не оформили захисту. Водночас українська влада неодноразово закликала партнерів сприяти поверненню чоловіків, які ухиляються від мобілізації, хоча офіційно не вимагала від ЄС запровадження спеціальних обмежень.

Рішення Ради ЄС стало важливим сигналом як для українців, які вже знайшли притулок у Європі, так і для тих, хто лише планує виїзд. Воно підтверджує, що Євросоюз залишається відкритим для громадян України, які рятуються від війни, але водночас посилює контроль за дотриманням правил міграційного та військового законодавства обох сторін. Експерти зазначають, що такий підхід може стати моделлю для подальшого регулювання перебування українців у ЄС на період після завершення бойових дій.