Європейці прагнуть оборонної незалежності від США, але не вірять у власні армії — опитування

Європейці дедалі більше прагнуть зменшити залежність від США у питаннях оборони, однак мають серйозні сумніви щодо реальної здатності континенту захистити себе у разі нападу. Про це свідчать результати червневого опитування, проведеного компанією Public First у 24 країнах Європейського Союзу, які опинилися в розпорядженні видання POLITICO.

Згідно з дослідженням, лише 14% опитаних готові покладатися на військову допомогу з-поза меж континенту, зокрема від США. Натомість 40% респондентів вважають за краще опиратися на загальноєвропейську оборонну підтримку. Водночас думки щодо реальної готовності Європи до оборони розділилися майже порівну: 41% вірять у здатність континенту відбити напад, тоді як 43% переконані у протилежному.

Ще більш песимістично європейці оцінюють власні національні армії. Загалом 58% громадян вважають, що їхня країна не готова до самостійного захисту, і лише 27% упевнені у своїх збройних силах. Крім того, 46% європейців переконані, що країнам ЄС необхідно розгортати власне виробництво військової техніки, навіть якщо це призведе до значного подорожчання оборонних закупівель.

Найбільший скептицизм щодо власної здатності відбити напад без зовнішньої допомоги фіксується у прифронтових державах, які межують або знаходяться близько до Росії. Йдеться насамперед про країни Балтії, Болгарію та Румунію. Ці держави є послідовними прихильниками НАТО та збереження військової присутності США в регіоні.

Єдиним винятком стала Фінляндія. Переважна більшість фінів — 76% — впевнені, що їхня держава готова боротися самостійно. Це пояснюється наявністю в країни міцної системи призову та потужної армії, яка десятиліттями готувалася до сценарію російського вторгнення. Загалом жителі лише шести країн — Фінляндії, Франції, Польщі, Болгарії, Румунії та Греції — вважають, що їхня держава має бути здатна воювати одноосібно.

Впевненість Франції також є закономірною, оскільки це єдина ядерна держава в Євросоюзі з давньою традицією військової незалежності. Натомість у решті 18 країн респонденти згодні покладатися на загальноєвропейську парасольку безпеки.

Очікується, що питання збільшення фінансування власної безпеки країнами ЄС стане однією з найгостріших тем на майбутньому саміті НАТО, який відбудеться наступного тижня в Анкарі, Туреччина. Попри заяви європейських політиків про стратегічну автономію, континент досі критично залежить від американської зброї, розвідувальних даних та логістичних спроможностей.

Адміністрація Дональда Трампа скорочує військову присутність у Німеччині та вимагає від європейських союзників брати на себе більшу частку витрат на конвенційну оборону континенту. Раніше, у червні, генеральний секретар НАТО Марк Рютте здійснив терміновий візит до Вашингтона, де провів зустріч із президентом США. За інформацією видання Bloomberg, очільник Альянсу намагався нівелювати роздратування Трампа щодо тих європейських союзників, які відмовилися підтримати американську кампанію проти Ірану.

Після переговорів у Вашингтоні Рютте виступив із заявою, зазначивши, що Організація Північноатлантичного договору має адаптувати свої завдання до сучасних вимог Білого дому. Зокрема, генсек наголосив, що НАТО зобов'язане захищати не лише союзників у Європі, а й безпосередньо континентальну частину США, а також всебічно забезпечувати вирішальну роль Вашингтона на світовій арені.

Таким чином, результати опитування демонструють глибокий парадокс у настроях європейців: з одного боку, зростає запит на оборонну автономію від США, з іншого — бракує довіри до власних збройних сил. Це створює серйозний виклик для європейських лідерів, які намагаються посилити обороноздатність континенту в умовах російської загрози та змін у трансатлантичних відносинах.