Іран висунув нові умови США за повне відкриття Ормузу

Іран висунув США найжорсткіший на сьогодні пакет умов, пов’язаний із повним відкриттям Ормузької протоки. Це сталося в момент, коли адміністрація Дональда Трампа, за даними The Wall Street Journal, розглядала вільне судноплавство через протоку як можливу основу для завершення війни навіть без окремої ядерної угоди.

WSJ повідомляє з посиланням на американських посадовців, що Трамп приватно допускав такий сценарій. Для Білого дому повне відкриття стратегічного морського проходу могло стати конкретним результатом, який можна представити як досягнення воєнної кампанії. Проте 8 серпня іранська Вища рада національної безпеки різко розширила перелік вимог.

Тегеран заявив, що США мають припинити погрози та образливу риторику щодо Ірану, постійно завершити війну проти Ірану та його союзників у регіоні, скасувати морську блокаду і вивести американські сили з району країни. Іран також вимагає повної компенсації воєнних збитків, зняття санкцій і безумовного розмороження своїх активів.

Такі умови роблять питання протоки частиною значно ширшого політичного торгу. Якщо Вашингтон хотів відокремити свободу судноплавства від складнішої ядерної угоди, Тегеран фактично повертає до переговорів весь комплекс суперечностей. У результаті короткий шлях до припинення конфлікту стає набагато складнішим.

Переговори, однак, тривають. Associated Press повідомляє, що Іран та Оман наблизилися до завершення домовленостей про нові морські маршрути. Іранський міністр закордонних справ Аббас Арагчі наголосив, що ці переговори не означають автоматичного повного відкриття Ормузької протоки. За його словами, повне відкриття залежить від окремих умов, переданих через посередників.

Це означає, що на практиці можливий проміжний режим: частина суден продовжує рух, а політичної угоди про повну свободу проходу немає. Axios пише з посиланням на американського посадовця, що приблизно 8 млн барелів нафти виходять із Перської затоки через південну смугу протоки в координації з військовими США.

США зберігають власний важіль тиску. Морську блокаду було відновлено 14 липня, а 28 липня Трамп заявляв, що вона залишається чинною. Саме скасування блокади тепер стало однією з головних вимог Ірану. Вашингтон, зі свого боку, поки не показує готовності відмовитися від інструменту, який посилює економічний тиск на Тегеран.

9 серпня Трамп сказав Axios, що США знижують інтенсивність протистояння і лише частково ведуть переговори. Він наголосив на економічних проблемах Ірану та не висунув нової погрози негайної масштабної атаки. Це може свідчити про бажання дати санкціям і блокаді більше часу, водночас не закриваючи дипломатичний канал.

Ормузька протока має значення далеко за межами самого конфлікту. За даними EIA, у першому кварталі 2026 року через неї проходило близько 14,6 млн барелів нафти й нафтопродуктів на добу. Наприкінці 2025 року обсяг був близько 20,7 млн барелів. Перебої навесні сприяли різким коливанням світових нафтових цін і змусили покупців шукати альтернативні постачання.

Саме тому повне відкриття протоки має для Трампа і зовнішньополітичне, і внутрішнє значення. Стабільніший рух означав би менший ризик для цін на паливо та світової торгівлі. Але якщо Вашингтон прийме ширші вимоги Ірану, опоненти можуть трактувати це як поступку після воєнного тиску. Якщо ж відмовиться — конфлікт і ризики для судноплавства можуть затягнутися.

Експерт Eurasia Group Грегорі Брю, якого цитує WSJ, вважає, що Тегеран переконаний у бажанні Трампа завершити війну й тому веде переговори жорстко. Ця оцінка добре описує нинішню ситуацію: обидві сторони мають важелі, але жодна не хоче першою показати, що потребує угоди більше.

Найближчий тест — чи вдасться відокремити технічну домовленість про маршрути від великої політичної угоди. Якщо так, рух через Ормуз може поступово нормалізуватися без вирішення всіх суперечок. Якщо ні, протока й далі залишатиметься головним важелем Ірану і водночас головною перешкодою для швидкого завершення війни, на яке розраховував Білий дім.