Китай уперше за 16 років змінив закон про мобілізацію
Китай переглянув закон про мобілізацію вперше з 2010 року: нова редакція дозволяє вилучати приватне майно, залучати іноземні компанії та використовувати ШІ й дрони для потреб оборони. Закон набуде чинності у жовтні на тлі зростання напруги навколо Тайваню.
Китай ухвалив нову редакцію закону про мобілізацію, яка вперше з 2010 року суттєво розширює повноваження держави на випадок війни. Документ, що набуде чинності у жовтні, дозволяє владі вилучати приватне майно громадян і компаній для потреб армії, а також залучати до виконання оборонних замовлень іноземний бізнес, який працює на території країни.
За новими правилами, після оголошення мобілізації держава зможе реквізувати цивільні автомобілі, об'єкти інфраструктури та енергетичні потужності. Приватні компанії та громадяни будуть зобов'язані виконувати ці розпорядження. Закон також передбачає, що іноземним підприємствам можуть доручити випуск товарів для державних потреб у надзвичайній ситуації.
Окрема увага в документі приділена передовим технологіям. Для потреб мобілізації планується використовувати розробки у сфері штучного інтелекту, робототехніки та безпілотників. Влада разом із приватним сектором має створювати запаси стратегічно важливих матеріалів і рідкісноземельних металів. Державні відомства зобов'язані готувати відомості про всі можливості та технології, які можна буде задіяти у разі війни.
Як зазначають аналітики, мобілізація за новим законом має забезпечити перехід країни від мирного часу до воєнного та передбачає комплексне використання економіки, інфраструктури й людських ресурсів для потреб оборони.
Зміни до законодавства відбуваються на тлі зростання військової напруги навколо Тайваню. Китайські літаки та кораблі регулярно проводять навчання поблизу острова. Зокрема, 29–30 вересня Міноборони Тайваню зафіксувало дев'ять літаків армії Китаю, сім військових кораблів і шість державних китайських суден. У липні Китай провів у Тайванській протоці дводенні навчання з бойовою стріляниною.
Тайвань також готується до можливого конфлікту. У серпні на острові пройшли десятиденні щорічні навчання Han Kuang. Міністр оборони Тайваню Веллінгтон Ку заявляв, що армія має бути готовою до того, що китайські навчання переростуть у війну. Оборонні витрати острова у 2026 році становлять 3,32% ВВП. Бюджет Міноборони зріс на 25% порівняно з 2025 роком, а на 2027 рік уряд запропонував збільшити оборонні витрати ще на 18%.
У грудні 2025 року США схвалили продаж Тайваню озброєнь на рекордні 11,1 мільярда доларів, зокрема 82 пускові установки HIMARS, 60 самохідних гаубиць M109A7, боєприпаси, що барражують, та безпілотники ALTIUS. Водночас частина вже замовленої американської зброї надходить із затримками. Тайвань ще у 2019 році замовив 66 нових винищувачів F-16, але поки що не отримав жодного. Американські сенатори заявили про затримку понад 15 мільярдів доларів військової допомоги.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що на зустрічах із главою Китаю Сі Цзіньпіном цього тижня обговорював питання Тайваню, але утримався від повторення позиції Вашингтона щодо острова. Крім того, радники Трампа вважають, що Китай може напасти на Тайвань протягом п'яти років. Це, за їхніми оцінками, зупинить постачання чипів та вдарить по економіці США й розвитку штучного інтелекту.
2
