Латвія запровадить національні санкції проти Усманова і Фрідмана після зняття вето в ЄС
Латвія зняла вето на виключення російських олігархів Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана із санкційного списку ЄС, але натомість запровадить проти них національні санкції. Прем'єр Андріс Кулбергс пояснив це рішення керівництву України.
Латвія запровадить національні санкції проти російських олігархів Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана після того, як відмовилася блокувати їхнє виключення із санкційного списку Європейського Союзу. Про це повідомив латвійський уряд 22 вересня.
Кабінет міністрів Латвії доручив Міністерству закордонних справ негайно підготувати пропозицію, юридичне обґрунтування та необхідні проєкти законодавчих актів, щоб країна могла застосувати власні обмеження проти обох бізнесменів. «Латвія продовжуватиме використовувати всі наявні в її розпорядженні правові інструменти, щоб не допустити розблокування коштів та господарських ресурсів цих осіб у Латвії», — йдеться у заяві уряду.
Прем'єр-міністр Андріс Кулбергс пояснив це рішення у розмовах з президентом і прем'єр-міністром України. За повідомленням латвійського уряду, керівництво України було поінформоване про те, що Латвія вирішила не блокувати зняття санкцій з двох російських олігархів.
Раніше того ж дня Рада ЄС ухвалила остаточне рішення про продовження на 36 місяців санкцій щодо осіб, відповідальних за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Водночас із списку виключили двох російських олігархів. Нинішні обмежувальні заходи поширюються на понад три тисячі фізичних та юридичних осіб і передбачають обмеження на поїздки, заморожування активів, а також заборону на надання коштів чи інших економічних ресурсів особам та організаціям зі списку.
«У рамках перегляду санкцій Рада також ухвалила рішення не продовжувати включення до списку трьох фізичних осіб та однієї юридичної особи, а також виключити зі списку трьох померлих осіб», — зазначається у заяві Ради ЄС. Прізвища осіб, щодо яких санкції вирішили не продовжувати, офіційно не вказані, але за даними джерел, двоє з них — російські олігархи Михаїл Фрідман та Алішер Усманов. Саме через дискусії довкола їхнього виключення рішення про продовження санкцій затягнулося. Ким є третя особа, наразі невідомо, але є дані, що її виключення пов'язане з виграним судом.
Досягнута угода гарантувала, що індивідуальні санкції проти понад 2600 російських прихильників війни та пов'язаних з ними осіб і організацій будуть продовжені на наступні три роки, тоді як досі таке рішення доводилося ухвалювати кожні шість місяців. Під час процедури ухвалення рішення Ради ЄС представник Латвії утримається від голосування, зберігаючи та публічно висловлюючи політичну незгоду Латвії щодо виключення обох осіб зі списку санкцій ЄС.
«Протягом усього переговорного процесу з лідерами країн-членів ЄС Латвія виступала проти виключення політично мотивованих осіб зі списку індивідуальних санкцій і була єдиною державою-членом ЄС, яка робила це до останнього. Це була морально правильна позиція, і наші союзники в Україні її оцінили», — заявив прем'єр-міністр Андріс Кулбергс. Він додав, що «це був вибір не між хорошим і поганим рішенням, а між поганим і набагато гіршим — можливістю вибрати між зміною статусу двох осіб та майбутнім усього режиму санкцій». «Вирішивши виступати за подальше запровадження санкцій проти цих осіб, ми досягли результату, який є більш вигідним для Латвії, України та Європи в довгостроковій перспективі», — наголосив Кулбергс.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав ганебним та невиправданим рішення ЄС виключити з санкційного списку російських олігархів Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана. На виключенні обох олігархів зі списку наполягала Словаччина, тоді як Франція прагнула скасування санкцій проти Алішера Усманова. За даними дипломатичних джерел, Франція планувала «обміняти» виключення Усманова зі списку на звільнення кількох своїх громадян, які перебувають у тюрмах Азербайджану.
На тлі цього рішення Риги президент Франції Емманюель Макрон погодився розпочати з Латвією переговори щодо приєднання до французької ініціативи з ядерного стримування, а також Франція зобов'язалася посилити військову присутність у Латвії.
3
