Окупований Севастополь залишився без світла після атаки безпілотників

Окупований Севастополь у ніч на 6 липня 2026 року залишився без електропостачання внаслідок атаки безпілотників на об'єкти енергетичної інфраструктури. Про це повідомив так званий губернатор міста Михайло Развожаєв. За його словами, удари були спрямовані на енергетичну інфраструктуру за межами Севастополя, що призвело до повного знеструмлення міста. Через відсутність напруги в мережі вранці не вийшли на лінію тролейбуси, що ускладнило пересування мешканців.

Протягом ночі жителі Криму повідомляли про звуки прольотів безпілотників над різними містами півострова. Вибухи було чути в Керчі та в районі Сімферопольської ТЕС. Моніторинговий Telegram-канал «Кримський вітер» підтвердив активність дронів у регіоні. Ця атака стала черговим етапом системних ударів України по російській енергетичній інфраструктурі, які значно посилилися з початку 2026 року.

За даними Financial Times, українські безпілотники атакують російські нафтопереробні заводи та енергетичні об'єкти з безпрецедентною швидкістю. Лише у травні 2026 року було зафіксовано 16 успішних ударів по НПЗ, що стало місячним рекордом. Загалом від початку року російські нафтопереробні заводи зазнали атак щонайменше 194 рази, що в 11 разів перевищує показники аналогічного періоду минулого року. Це спровокувало масштабний дефіцит бензину в Росії: понад половина регіонів запровадили суворі обмеження на продаж палива, а місцеві мешканці годинами стоять у чергах на заправках.

Особливо відчутними стали удари по Москві. У червні під атаку кілька разів потрапив єдиний нафтопереробний завод у столиці, що спричинило великі пожежі та посилило дефіцит бензину. Станом на кінець червня українські безпілотники успішно уразили вісім із десяти найбільших НПЗ у Росії, суттєво підірвавши загальні обсяги переробки нафти. Черговим етапом став масштабний удар вночі 2 липня по НПЗ «Лукойла» в місті Кстово Нижньогородської області, де спалахнула потужна пожежа. Цей завод залишався одним із головних постачальників пального для Москви.

Експерти зазначають, що повітряна кампанія України еволюціонувала у ширшу стратегічну операцію. Директор аналітичної групи Rochan Consulting Конрад Музика підкреслив: «Кампанія перетворилася з відносно вузьких зусиль проти нафтової інфраструктури на ширшу стратегічну кампанію з перехоплення, спрямовану на одночасну деградацію енергетичної, логістичної, промислової та експортної систем Росії». Аналітики пов'язують таку ефективність із технологічним проривом України у масовому виробництві далекобійних дронів, покращеним управлінням та допомогою американської розвідки, яка допомагає оминати російську ППО.

Удари по енергетичній інфраструктурі зруйнували ілюзію Кремля про те, що війна не стосується пересічних росіян. Директор московського Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов наголосив: «Путін зробив ще одну фатальну стратегічну помилку в цій війні, думаючи чомусь, що час тільки на його боці. Він не зміг змусити Україну капітулювати, але дав їм достатньо часу для розробки масового виробництва „глибоких ударів“». Попри проблеми в тилу, російський диктатор Володимир Путін не демонструє готовності до переговорів. За даними джерел, Москва вимагає від США масштабних поступок з боку Києва, а реальний діалог навряд чи відновиться раніше лютого наступного року. Путін наказав своїм військам повністю захопити Донецьку область до кінця поточного року, що супроводжується посиленням повітряного терору: сукупна кількість ракет та дронів, що запускаються по Україні, з лютого перевищує 5000 на місяць.

Нагадаємо, що в ніч на 3 липня Сили безпілотних систем Збройних сил України завдали численних ударів по об'єктах російських окупаційних військ на території тимчасово окупованого Криму. Атака на енергетичну інфраструктуру Севастополя стала продовженням цієї стратегії, спрямованої на послаблення військового потенціалу Росії та створення логістичних проблем для окупаційних сил. Ситуація в Криму залишається напруженою, а мешканці півострова продовжують відчувати наслідки системних ударів по енергетичній та паливній інфраструктурі.