Пісторіус: дизельна угода Трампа з РФ свідчить про внутрішньополітичний тиск у США
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що поворот Дональда Трампа до Росії та укладення дизельної угоди зумовлені тиском напередодні проміжних виборів. За оцінками експертів, угода принесе Кремлю мільярди доларів, але не знизить ціни на пальне в США.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус вважає, що останній поворот президента США Дональда Трампа у бік Росії є наслідком сильного внутрішньополітичного тиску. Про це він сказав на конференції роботодавців у Берліні, повідомляє німецьке оборонне відомство.
За словами Пісторіуса, Трамп опинився «притиснутим до стіни» напередодні проміжних виборів, до яких залишилося всього кілька тижнів. «Історія показує, що коли лідери опиняються під тиском всередині країни, вони шукають вихід у зовнішній політиці», — зазначив міністр, додавши, що, на його думку, крок Трампа матиме зворотний ефект.
Коментарі Пісторіуса пролунали після того, як у п'ятницю Трамп оголосив про укладення угоди щодо постачання сотень тисяч тонн дизельного палива з Росії за підсумками розмови з господарем Кремля Владіміром Путіним. Цей крок викликав різку критику з боку європейських союзників та всередині США, так само як і заклик Трампа до призначення нового президента України замість Володимира Зеленського.
За оцінками енергетичного експерта, директора спеціальних проєктів у Науково-технічному центрі «Психея» Геннадія Рябцева, домовленість передбачає постачання Росією спочатку 300 тис. тонн дизельного пального, а згодом — потенційно до 4,8 млн тонн. Початкові постачання можуть принести Росії 240–300 млн доларів валової виручки. Реалізація всього обсягу потенційно дасть Кремлю 3,8–4,8 млрд доларів. Експерт наголошує, що йдеться саме про валову виручку, а не чистий прибуток. Фактичні надходження залежатимуть від контрактних цін, логістичних витрат та реального виконання домовленостей.
Теоретично такі обсяги для Росії можливі, оскільки раніше вона експортувала понад 3 млн тонн щомісяця. Проте її можливості істотно обмежують кілька факторів: українські удари по російських нафтопереробних заводах, пошкодження логістичних ланцюгів та гостра необхідність забезпечувати внутрішній ринок пального. Через це постачання перших 300 тис. тонн видається цілком реалістичним, тоді як виконання всієї масштабної програми залишається під великим питанням.
На думку Рябцева, план Дональда Трампа знизити ціни в Америці за рахунок російського дизеля навряд чи спрацює. «Чи знизяться ціни у США? Навряд чи. Початкові 300 тис. тонн — це менше добового американського споживання дизельного пального. І навіть увесь заявлений обсяг не здатний вплинути на світові котирування, які визначаються передусім ситуацією на дестабілізованому Трампом Близькому Сході», — пояснює експерт. Тож, за його словами, економічна вигода для Кремля значно очевидніша, ніж для американських споживачів. «Росія отримує додаткову валютну виручку й можливість послабити санкційний тиск, тоді як Трамп — переважно короткостроковий політичний ефект від обіцянки знизити ціни», — додав він.
Нагадаємо, 9 жовтня Трамп вчергове звинуватив Україну у зростанні цін на пальне в США. На його думку, дизель в Америці дорожчає через удари України по російських НПЗ. Тож американський лідер почав вимагати, щоб Україна не атакувала НПЗ у Росії. На додачу до цього він оголосив про «дизельну угоду» з РФ. За умовами угоди, Росія поставить на американський та світовий ринки мільйони тонн дизельного пального. Окрім цього, у неділю, 11 жовтня, Трамп оголосив про «енергетичне перемир'я» між Україною та РФ. Він заявив, що сторони на це погодились, хоча Україна дізналась про таке рішення з новин, а РФ взагалі не реагувала до понеділка. Вчора в Кремлі заявили, що така ініціатива обговорюється. Сьогодні ж президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна вже дві доби не атакує НПЗ та енергетику РФ, тоді як росіяни б'ють по енергетиці та критичній інфраструктурі України.
Тим часом Володимир Путін уже отримує політичні переваги від заяв Дональда Трампа про дизельну угоду з Росією. Кремль використав критику українського президента, щоб посилити тиск на Київ і поставити під сумнів позицію України щодо мирного врегулювання.
3
