Польща та частина країн ЄС незадоволені планами Брюсселя використати залишок SAFE для України
Слова президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про намір спрямувати залишок коштів програми SAFE на спільні проєкти з українськими компаніями викликали здивування у Варшаві та низці столиць ЄС. Дипломати наголошують, що з державами-членами не проводилося консультацій, а самі позики погашають саме країни, а не Комісія.
Плани Брюсселя використати залишок коштів програми SAFE для створення окремої програми спільних проєктів з українськими компаніями викликали здивування у Польщі та частині інших країн Європейського Союзу. Про це стало відомо після заяви президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, яка окреслила такий намір під час щорічної промови перед Європарламентом.
За інформацією джерел у Брюсселі, Варшава раніше заявляла, що хоче взяти участь у другому раунді прийому заявок у рамках SAFE та спрямувати кошти, невикористані іншими країнами, на власні оборонні проєкти. Однак після слів фон дер Ляєн невідомо, чи кошти, на які розраховувала Польща в рамках другого раунду, дійсно будуть доступні для її потреб.
«Такої розмови з ЄК не було», — з роздратуванням зазначив дипломат ЄС у Брюсселі, коментуючи висловлювання президентки Єврокомісії. Він нагадав, що наразі саме держави-члени погашають кошти за цією позикою, а не Європейська комісія. За його словами, з державами-членами з цього питання не проводилися консультації.
SAFE — це позики, які беруть країни ЄС і які згодом потрібно погасити. Тому частина столиць вважає, що саме держави повинні мати вирішальний голос у питанні використання залишків коштів. Комісія ж хоче спрямувати кошти, що залишилися після SAFE, на спільні проєкти з українськими компаніями, зокрема на «Фрею» — антибалістичну коаліцію. Про це зізнався інший співрозмовник у Брюсселі.
Як з'ясувалося, на робочих зустрічах ЄК досі лише натякала, що розглядає зміни щодо використання залишків коштів. Однак країни-члени відповіли тоді, що такі зміни спочатку потрібно узгодити з ними. Здивування тим більше, що наразі навіть невідомо, скільки коштів насправді залишиться у цьому фонді.
Країни-члени мають час до кінця жовтня, щоб надати Комісії інформацію про реалізацію проєктів. Лише тоді можна буде підрахувати, скільки коштів фактично залишиться невикористаними. Донедавна неофіційно йшлося про близько 10 млрд євро.
Італії виділено майже 15 млрд євро, але вона досі не підписала угоду на всю зарезервовану для неї суму. Рим розмірковує над впливом цієї позики на бюджетний дефіцит. Також у випадку з Угорщиною, якій виділено близько 16 млрд євро, ще немає впевненості, чи встигнуть вони підписати угоду вчасно. Лише після завершення цього етапу можна буде сказати, скільки коштів насправді повернеться до загального фонду.
З інформації джерел випливає, що наразі країни ЄС, які беруть участь у програмі SAFE, лише незначною мірою використали кошти на програми спільно з Україною. Європейська комісія, у свою чергу, хоче знайти кошти для Києва, який скаржиться на бюджетний дефіцит у видатках на оборону.
Тим часом Україна заявила про готовність до тіснішої співпраці з ЄС заради безпеки. Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий під час брифінгу прокоментував заяву фон дер Ляєн про створення Європейської ради безпеки. За його словами, Україна вдячна за те, що вона перебувала в центрі уваги промови, і готова брати участь у посиленні безпеки Європи.
«Ми багато разів заявляли, що ми готові заходити в тіснішу співпрацю з ЄС, з окремими державами-членами для посилення безпеки континенту», — зазначив Тихий. Він додав, що всі ідеї мають право на життя і вже активно обговорюються.
Раніше стало відомо, що ЄС запропонує створити Європейську раду безпеки за участі Британії, Канади, Норвегії, України та інших держав. Про це фон дер Ляєн заявила у щорічній промові перед Європарламентом 16 вересня, підкресливши нагальність питання з огляду на характер і масштаб ризиків.
