Польський міністр знову висуває умови Україні: справа не лише в історії

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зробив чергову гучну заяву, яка може ускладнити українсько-польські відносини. Він заявив, що «Україна не вступить до ЄС з Бандерою». Ці слова прозвучали на тлі попередніх вимог польського політика, який ще два роки тому погрожував блокувати євроінтеграцію України, якщо Київ не дозволить проводити розкопки на місцях поховання жертв Волинської трагедії. Українська сторона надала дозвіл, однак масових поховань, зокрема в Пужниках та Углах, досі не виявлено.

Косіняк-Камиш, представник аграрної партії, не зважає на ці результати і вже знайшов нову причину для антиукраїнських заяв. Як зауважив колишній президент Польщі Анджей Дуда два роки тому, такі дії «вписуються в політику Путіна» щодо України. Це викликає питання: чи справді справа в історичних суперечках, чи це лише привід для політичних маніпуляцій? Спостерігачі відзначають, що антиукраїнська риторика в Польщі посилюється напередодні виборів, коли політики намагаються відвернути увагу від внутрішніх проблем, зокрема корупційних скандалів.

На тлі цих заяв важливо почути інший голос — голос примирення. Найвищі католицькі ієрархи України та Польщі, зокрема Блаженніший Святослав і чотири кардинали — Конрад Краєвський, Казімєж Нич, Гжеґож Рись і кардинал Микола Бичок, оприлюднили спільну заяву. Вони нагадали слова Папи Івана Павла II з його листа 2003 року «До обидвох народів, так дуже мені близьких»: «У вирії Другої світової війни, коли нагальною була потреба солідарності і взаємної допомоги, похмурі дії зла затруїли серця і призвели до пролиття безневинної крові. Нове тисячоліття вимагає, щоб українці та поляки не залишалися поневоленими своїми сумними спогадами про минуле».

Ієрархи закликають дивитися один на одного «поглядом примирення» і будувати краще майбутнє. Вони наголошують: «Нав'язуючи іншим певне бачення минулого та майбутнього, ми піддаємося культурі насильства та сили, яка домінує сьогодні. Разом з Папою Левом ми закликаємо всіх докласти зусиль, щоб мислити з точки зору спільного блага, а не лише окремих інтересів». Це послання звучить як заклик до відповідальності перед обличчям популізму.

Ситуація навколо заяв Косіняка-Камиша викликає занепокоєння не лише в Україні, а й у самій Польщі. Аналітики зазначають, що подібна риторика грає на руку Кремлю, який прагне послабити єдність західних союзників. Водночас українські та польські політики іноді демонстративно зривають нагороди, якими їх нагороджували сусідні народи, що лише поглиблює непорозуміння. Важливо, щоб на тлі скандальних заяв не загубився голос тих, хто закликає до діалогу та взаємної поваги.

Історичні питання, зокрема Волинська трагедія, залишаються болючою темою для обох народів. Однак, як показує практика, політичне використання цих подій часто має на меті не встановлення істини, а досягнення короткострокових цілей. Україна вже зробила кроки назустріч, дозволивши ексгумаційні роботи, але це не зупинило нових вимог. Схоже, що для деяких польських політиків головне — не вирішення історичних суперечок, а створення образу ворога для мобілізації електорату.

У цьому контексті особливої ваги набуває заклик католицьких ієрархів до примирення. Вони нагадують, що справжнє порозуміння можливе лише тоді, коли обидві сторони готові дивитися в майбутнє, а не зациклюватися на минулих образах. Чи буде цей голос почутий — покаже час, але вже зараз очевидно, що без відповідальної позиції політиків обох країн діалог може зайти в глухий кут.