Прем'єр Бельгії: Єврокомісія не пропонуватиме нових операцій із замороженими активами РФ
Барт де Вевер заявив у парламенті, що Єврокомісія не висуватиме нових пропозицій щодо використання близько 185 млрд євро заморожених російських активів у Euroclear для потреб України. Він розкритикував заяви прем'єра Нідерландів і попередив про юридичні наслідки.
Європейська комісія не пропонуватиме нових операцій із замороженими російськими активами для покриття фінансових потреб України. У цьому запевнив прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, виступаючи в парламенті країни під час засідання Федерального консультативного комітету з європейських справ, де він звітував про підсумки нещодавнього саміту лідерів ЄС.
«Я в цьому впевнений, бо саме це й було сказано», — наголосив де Вевер перед депутатами. Йдеться про близько 185 мільярдів євро суверенних активів Центробанку РФ, заблокованих після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на рахунках міжнародного депозитарію цінних паперів Euroclear у Брюсселі. Саме Бельгія, де зберігається більшість цих коштів, найбільш рішуче виступає проти їх використання.
Торік де Вевер категорично заперечував проти передачі цих грошей Україні. Тоді лідери ЄС відмовилися від конфіскації коштів чи прямого репараційного кредиту під їхню заставу через жорстку позицію Бельгії. Натомість було ухвалено виділення Україні кредиту на 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки, який має покрити близько двох третин потреб країни. Втім, за оцінками, цієї суми не вистачить.
На саміті минулого тижня президент Володимир Зеленський попросив додаткові 70 мільярдів євро підтримки на наступний рік через зростання витрат на оборону. Низка країн, зокрема Німеччина, Швеція та Фінляндія, знову порушили питання залучення заморожених активів РФ. Де Вевер не виключає, що інші держави знову піднімуть цю тему, і розкритикував прем'єр-міністра Нідерландів Роба Єттена, який публічно заявив на радіо, що хоче «забрати ці гроші».
За словами бельгійського прем'єра, деякі нові європейські лідери не брали участі в торішній дискусії і тепер повторюють аргументи, які він тоді відкинув. Він попередив колег, що навіть такі заяви можуть мати юридичні наслідки. «Один колега сказав мені в коридорі, що я ніби пройшовся по цій дискусії вогнеметом», — розповів де Вевер. Тепер, за його словами, особливого ентузіазму продовжувати цю тему за столом переговорів немає.
Тема російських активів не сходить з порядку денного. США мають на ці гроші власні плани: за даними Financial Times, Вашингтон запропонував європейцям розморозити їх частину і передати під американський контроль, щоб пожвавити мирні переговори. Європейські делегати від цього відмовилися. Україна натомість добивається, щоб кошти пішли на її потреби. Через брак грошей у бюджеті українські дипломати посилили переговори з ЄС, а очільник МЗС Андрій Сибіга пропонував фінансувати оборону й відбудову саме з активів РФ.
Позиція Бельгії залишається найбільш категоричною. Ще до заяв прем'єра міністр оборони країни Тео Франкен називав її рішуче негативною. Проте частина ЄС думає інакше: четверо держав-членів закликали Брюссель шукати спосіб обійти бельгійське вето. А в Парламентській асамблеї Ради Європи запропонували передавати гроші Україні на підставі рішень Європейського суду з прав людини.
Де Вевер наполягає, що заморожені активи мають залишатися недоторканими до підписання остаточного мирного договору. Його виступ у парламенті фактично засвідчив, що Брюссель наразі не має наміру повертатися до ідеї прямої передачі цих коштів Україні, попри фінансовий тиск і заклики окремих країн-членів.
3
