США можуть скоротити військову присутність у Європі на третину
Пентагон розглядає скорочення американського контингенту в Європі на 25–40 тисяч військових. План готує генерал Алексус Гринкевич, рекомендації мають бути готові до 6 листопада. Найбільше можуть постраждати Німеччина, Італія та Іспанія.
Сполучені Штати розглядають можливість скорочення своєї військової присутності в Європі приблизно на третину, а то й на половину контингенту — від 25 до 40 тисяч військовослужбовців. Наразі в Європі перебувають орієнтовно 80 тисяч американських військових. Якщо плани втілять у життя, це стане найбільшим скороченням присутності США в Європі з часів закінчення Холодної війни.
План скорочення готує генерал Алексус Гринкевич, який одночасно очолює Європейське командування США та командує силами НАТО в Європі. Від нього очікують чотири сценарії — від помірного скорочення до найрадикальнішого. За інформацією джерел, обговорюються варіанти скорочення авіаційних і військово-морських сил, сухопутних військ або перекидання частини сил на Східний фланг НАТО. Фінальні рекомендації мають бути готові до 6 листопада, після чого їх передадуть на розгляд Дональду Трампу. Цей дедлайн збігається з проміжними виборами в США, які відбудуться 3 листопада, тож він може бути пов'язаний із політичним контекстом у Вашингтоні.
Американська присутність у Європі — це 50 військових баз і об'єктів у 18 країнах. За даними Пентагону, станом на грудень 2025 року в Європі постійно розміщено приблизно 68 тисяч американських військових, а разом із ротаційними силами ця цифра сягає понад 80 тисяч. Половина з них — у Німеччині, де розміщено орієнтовно 36 тисяч військових. Саме там від часів Холодної війни залишилася головна американська інфраструктура в Європі: штаби, шпиталі, аеродроми, через які проходить усе, що США перекидають у регіон.
В Італії постійно розміщено приблизно 12 тисяч військових, у Великій Британії — понад 10 тисяч, в Іспанії — майже 4 тисячі. На Східному фланзі картина інша: у Польщі постійно приписані лише 369 військових, тоді як ротаційний контингент там сягає 10 тисяч. У Румунії — 153 постійних, в Угорщині — 77, решта присутності теж ротаційна. За зведеними відкритими даними, американські військові присутні ще щонайменше в десятку європейських країн, зокрема в Туреччині, Бельгії, Норвегії, Литві, Естонії, Греції, Нідерландах, Португалії, Словаччині та Ісландії.
Військовий експерт, директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь пояснює, що в Німеччині розташована найбільша частина військ США ще з часів Другої світової війни, коли на її території проходив кордон між НАТО і Варшавським договором. «Під час Холодної війни американські війська були як гаранти безпеки Європи перед загрозою Радянського Союзу і країн Варшавського договору. Звісно, з 1991 року ситуація змінилась. Тепер адміністрація Трампа апелює, що витрачаються великі кошти, і в Європі перебувають досить масштабні контингенти, які не мають значення для національної безпеки Сполучених Штатів. Тож Трамп сказав, що важливіше і краще ці війська розмістити десь на мексиканському кордоні», — зазначив Самусь.
Обговорення щодо скорочення контингенту США триває вже кілька років. Ще в жовтні 2025 року з Румунії відкликали 800 американських військових. Та вже через кілька місяців — після 28 лютого 2026 року, коли розпочалась операція проти Ірану — Америці знадобились румунські бази, щоби базувати там розвідувальну авіацію, заправники тощо. За словами Самуся, активна фаза американської операції проти Ірану може вплинути на рішення щодо присутності американських військ на території Європи. «Очевидно, що американцям потрібні бази і в Румунії, і в інших країнах НАТО в Європі. Без них США буде дуже важко продовжувати цю операцію. У всякому разі, це ускладнить логістичне і бойове забезпечення операції», — наголосив експерт.
У Пентагоні обговорюють не лише скорочення військ, а й можливе перекидання їх на Східний фланг НАТО, зважаючи на потенційну загрозу з боку Росії. Та проблема в тому, що НАТО розглядають цю можливість для власної безпеки, а в США зовсім інші підходи. Штати вважають, що Європа має сама забезпечувати свою безпеку. Зокрема, таке твердження звучало від міністра оборони Сполучених Штатів у лютому 2025 року. До того ж Самусь має сумнів, що керівництво США віддасть наказ своїм бійцям у Європі вступати в протистояння з росіянами, якщо загостриться ситуація з РФ, наприклад, у Сувальському коридорі чи в іншому районі Литви, Латвії чи Естонії. Тож, на думку експерта, наразі незрозумілою є мета їхнього перебування.
Усе це відбувається на фоні зростання загрози для Європи. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, спираючись на дані розвідки, що Росія може планувати атаки по країнах, які підтримують Україну. Зокрема, ймовірність нападу нависає над самою Польщею. До ймовірного нападу готуються також Литва, Латвія, Німеччина, Франція, Естонія та інші європейські країни. Російські пропагандисти наприкінці вересня опублікували колонку про те, що «Росію чекає ще одна СВО» в Литві, яку згодом видалили. Як скорочення американських військ вплине на європейську безпеку, чи здатна Європа захиститися самотужки в разі нападу Росії та що це все означає для України — ці питання наразі залишаються відкритими.
3
