США продовжують ділитися з Україною даними для ударів по РФ — The Atlantic

США продовжують передавати Україні розвіддані для ударів по російських військових позиціях та енергетичних об’єктах усередині Росії. Про це 9 серпня написав The Atlantic, посилаючись на американські та українські джерела.

За версією видання, ця інформація надається Україні без прямої оплати. Йдеться, зокрема, про пакети даних, які допомагають готувати удари по конкретних цілях. Водночас точний обсяг такого обміну не є публічним. Оперативні відомості розвідслужб засекречені, тому незалежно перевірити, які саме об’єкти входили до останніх пакетів, неможливо.

Нове повідомлення має важливу передісторію. У жовтні 2025 року Reuters із посиланням на двох американських чиновників повідомив, що Вашингтон вирішив надавати Україні розвідувальну інформацію щодо дальніх енергетичних цілей у Росії. Тоді у повідомленнях називали нафтопереробні заводи, трубопроводи та електростанції. Ідею пояснювали прагненням підвищити тиск на російські енергетичні доходи.

У лютому 2026 року американський сенатор Джеррі Моран уже відкрито сказав, що США розширили обмін розвідданими восени 2025 року для допомоги Україні у визначенні енергетичних цілей глибоко на території Росії. Таким чином, сам напрям співпраці має не лише медійні, а й публічні політичні підтвердження. Новизна матеріалу The Atlantic полягає в тому, що видання описує цю практику як чинну зараз і називає конкретного посадовця, який нібито допоміг її зберегти.

Цим посадовцем є директор ЦРУ Джон Реткліфф. Він керує агентством із січня 2025 року. The Atlantic стверджує, що Реткліфф переконує Дональда Трампа результативністю українського опору і демонструє дані про великі втрати російських військ. Видання також наводить історію про обговорення таких цифр під час гри в гольф. Ця деталь базується на джерелах журналу і не має окремого незалежного підтвердження.

У матеріалі згадується рівень російських втрат понад 40 тисяч на місяць. Тут важливе уточнення. За оцінкою Генштабу України, у липні російські сили втратили 42 860 осіб. До цього показника входять убиті, поранені, зниклі безвісти та полонені. Липень став першим місяцем 2026 року, коли цифра перевищила 40 тисяч; середній показник за рік, за українською статистикою, становив близько 34 тисяч на місяць. Тому число не слід трактувати як підтверджену кількість загиблих або як середнє за весь рік.

Україна тим часом продовжує власні дальні удари. Associated Press цього тижня повідомило про атаки на російські нафтопереробні об’єкти в Башкортостані та Ярославській області. Українське керівництво пояснює такі операції спробою послабити ресурсну базу, яка підтримує російську війну, і створити для Москви додаткові витрати.

Однак будь-яка згадка про енергетичні цілі потребує правового уточнення. За міжнародним гуманітарним правом енергетична інфраструктура в принципі є цивільною. МКЧХ пояснює, що конкретний об’єкт може бути атакований лише якщо він фактично сприяє військовим діям і його ураження дає визначену військову перевагу. Навіть тоді сторони мають оцінювати ризики для цивільних і дотримуватися принципу пропорційності.

Це особливо важливо на тлі широкої енергетичної війни. ООН у червневому звіті описала систематичні російські атаки на українські електро- і теплоенергетичні об’єкти взимку 2025–2026 років та зафіксувала українські удари по енергетичній інфраструктурі Бєлгородської області. Місія наголосила на необхідності дотримуватися фундаментальних правил ведення бойових дій незалежно від сторони.

Отже, новину The Atlantic можна вважати правдоподібним продовженням уже відомої політики США, але з важливою межею: нинішні конкретні пакети розвідданих, їхній зміст і персональний вплив Реткліффа залишаються інформацією джерел, а не повністю розкритими офіційними даними.