США пропонують розморозити частину російських активів під контролем Вашингтона
Американські переговорники на закритій зустрічі в Маямі запропонували європейським союзникам розблокувати частину заморожених російських активів і передати їх у механізм під контролем США як складову мирної угоди. Європейські делегати відхилили ідею.
Американські переговорники запропонували європейським союзникам розморозити частину заморожених російських активів і передати їх у фінансовий механізм під контролем Вашингтона. Ідею представили минулого тижня на закритій зустрічі в Маямі, де з американського боку були спецпосланець президента США Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на чотирьох обізнаних співрозмовників.
За даними видання, американці запропонували кілька способів розблокувати частину коштів. Один із них — створити окрему фінансову структуру спеціального призначення, яка перебувала б під наглядом адміністрації Трампа. Активи обговорювали як частину комплексної мирної угоди, спрямованої на відновлення переговорів із Росією. Як саме розморожувати ці кошти і на що їх витрачати, поки що не визначено — механізми розблокування та напрями використання залишаються на стадії обговорення.
Європейські делегати пропозицію Віткоффа і Кушнера відхилили. За словами співрозмовників FT, європейські посадовці заявили, що виступають проти відмови від контролю над російськими активами або повернення будь-якої їхньої частини Москві. «Їм сказали, що цього ніколи не станеться», — зазначило одне з джерел. Українські делегати підтвердили, що питання вже порушувалося на попередніх зустрічах із представниками США.
Ідеться про величезні суми. Після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році західні союзники заморозили близько 300 млрд євро російських суверенних активів. З них приблизно 180 млрд зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear. ЄС і країни G7 заморозили ці кошти як відповідь на агресію Москви.
Наприкінці 2025 року лідери ЄС не змогли домовитися про «репараційний кредит» Україні під ці активи. Замість нього Україна отримала 90 млрд євро позики на 2026–2027 роки. Тоді ж адміністрація Дональда Трампа представила свій «мирний план із 28 пунктів», який також містив пропозицію залучити заморожені активи до процесу врегулювання.
Україна тим часом шукає власні шляхи до цих грошей. На тлі великого дефіциту бюджету українські дипломати активізували роботу з ЄС, у банках якого зберігається більшість заморожених коштів РФ. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголошував, що витрати на оборону та відбудову зростають, і пропонував покрити їх коштом активів РФ.
Ідею підтримують не всі. Міністр оборони Бельгії Тео Франкен заявляв, що його країна категорично проти використання цих активів для допомоги Україні. Водночас чотири країни ЄС закликали Єврокомісію повернутися до питання передачі коштів Україні та шукати юридичні способи обійти бельгійське вето. У ПАРЄ запропонували ще один варіант: механізм на основі рішень ЄСПЛ, який дозволив би передати Україні заморожені російські гроші.
Наприкінці вересня та на початку жовтня 2026 року американські перемовники Віткофф і Кушнер запропонували низку «економічних стимулів» для Росії в обмін на часткове припинення вогню. Серед пропозицій фігурувало розморожування частини активів РФ авансом, продаж частки компанії «Лукойл» близькосхідним інвесторам та послаблення санкцій щодо експорту білоруських калійних добрив.
Попри відмову Європи, дискусія про долю заморожених активів триває. Вона залишається одним із найчутливіших питань у відносинах між Вашингтоном, Брюсселем і Києвом, адже від неї залежить не лише фінансування відбудови України, а й загальна архітектура повоєнного врегулювання.
6
