США відстежують запуски балістичних ракет із космосу: як працює система SBIRS
Американська система SBIRS фіксує теплове випромінювання ракетних двигунів із геостаціонарних та високоеліптичних орбіт, передаючи військовим дані про пуски, траєкторію та характеристики ракет. У 2026 році вона остаточно замінила попередню систему DSP.
Американські військові здатні дізнаватися про запуск балістичної ракети вже за кілька секунд після старту або навіть до нього. Це стало можливим завдяки космічній системі SBIRS, яка відстежує теплове випромінювання ракетних двигунів і передає дані наземним службам. Інформація використовується для раннього попередження, протиракетної оборони та розвідки.
Історія американського супутникового попередження про ракетні загрози сягає початку 1970-х років. У листопаді 1970 року США запустили перший супутник Defense Support Program (DSP), призначений для виявлення стратегічних ракетних пусків. Ці апарати охоплювали великі території, фіксували ракети за тепловим випромінюванням двигунів і передавали інформацію на Землю. У 1990-х Штати почали розробляти нову систему SBIRS, яка мала поступово замінити DSP та покращити виявлення балістики. Сенсори SBIRS здатні вловлювати випромінювання у короткохвильовому й середньохвильовому інфрачервоних діапазонах, що дозволяє збирати більше даних: звідки запущено ракету, які характеристики двигуна та траєкторія польоту. Тривалий час DSP і SBIRS працювали паралельно, а їхні дані обробляла спільна наземна інфраструктура. У 2026 році стару систему остаточно замінили: останні два супутники DSP вивели з експлуатації.
Сучасна SBIRS використовує окремі супутники на геостаціонарній орбіті (GEO) та інфрачервоні сенсори, встановлені на інших космічних апаратах із високоеліптичними орбітами (HEO). Геостаціонарні супутники перебувають на висоті орієнтовно 36 000 км над поверхнею Землі. Вони рухаються навколо планети з тією самою кутовою швидкістю, з якою Земля обертається навколо своєї осі, тож супутник залишається приблизно над однією ділянкою планети, а його спостереження охоплюють велику територію. Це важливо для раннього попередження: супутнику не потрібно щоразу пролітати над певним районом, щоб перевірити, чи не відбувся там ракетний запуск. Сенсори на високоеліптичних орбітах встановлюють на інших супутниках, які рухаються витягнутими орбітами, тому відстань між ними та Землею протягом одного оберту істотно змінюється.
Принцип роботи SBIRS базується на вимірюванні інфрачервоного випромінювання від Землі та об'єктів над нею. Під час старту ракетний двигун створює інтенсивне теплове випромінювання, яке фіксують сенсори, якщо воно потрапляє в зону спостереження. На кожному геостаціонарному супутнику SBIRS встановлено два інфрачервоні сенсори. Перший — сканувальний — безперервно оглядає великі території Землі, збираючи інформацію про випромінювання для широкого попередження про ракетні загрози. Другий — сенсор спрямованого спостереження — може зосереджуватися на визначених районах і швидко повертатися до спостереження за ними. Цей високочутливий сенсор дозволяє отримувати докладнішу інформацію про події, які цікавлять американських військових і розвідку.
Супутники SBIRS можуть частково обробляти інформацію безпосередньо в космосі. Обладнання геостаціонарних супутників аналізує отримані інфрачервоні сигнали та може формувати повідомлення про виявлені події. На Землю передають і необроблені дані спостережень, які наземні системи можуть додатково аналізувати. Сенсори на супутниках із високоеліптичними орбітами також збирають інфрачервоні дані та передають їх на Землю для оброблення. Для зв'язку з наземними станціями використовують спеціалізовані радіоканали, через які передають результати спостережень, команди для керування космічними апаратами та інформацію про технічний стан.
Дані SBIRS використовуються не лише для попередження про запуски, а й для роботи систем протиракетної оборони та оцінки загроз. Система дозволяє визначати характеристики двигуна, траєкторію польоту та місце запуску, що критично важливо для ухвалення рішень. У 2022 році відбувся запуск SBIRS GEO-6, а станом на 2026 рік система повністю замінила DSP. Технології продовжують розвиватися: сучасні сенсори збирають значно більше інформації про балістичні ракети, ніж їхні попередники півстоліття тому.
4
