Ухвалення «закону Грема» не гарантує, що Трамп застосує санкції проти Росії — експерт
Новий санкційний законопроєкт проти Росії може дати президенту США Дональду Трампу додатковий важіль тиску на Москву, однак його ухвалення ще не означає, що Вашингтон використає цей інструмент саме проти РФ. Угорщина, яка досі залежить від російських енергоносіїв, побоюється «пекельних санкцій» і просить для себе виняток.
Ухвалення нового санкційного закону проти Росії, відомого як «закон Грема», може надати президенту США Дональду Трампу додатковий інструмент тиску на Москву. Водночас, за оцінкою експертів, сам факт ухвалення документа ще не гарантує, що американський президент застосує ці можливості саме проти Російської Федерації.
Законопроєкт, автором якого був покійний сенатор Ліндсі Грем, передбачає запровадження мит для найбільших покупців російських енергоносіїв. 17 вересня Палата представників Конгресу США остаточно ухвалила цей документ. Посадовець Білого дому підтвердив, що Дональд Трамп планує підписати законопроєкт про санкції проти Росії.
Попри це, питання про те, чи буде закон застосовано безпосередньо проти РФ, залишається відкритим. Наявність у президента США додаткових повноважень не означає автоматичного їх використання — рішення про конкретні кроки залишається за Білим домом.
Особливе занепокоєння новий законопроєкт викликав в Угорщині, яка досі залежить від російських нафти і газу. Голова комітету з питань закордонних справ угорського парламенту Мартон Гайду заявив, що країна побоюється «каральних» мит США через купівлю російських енергоресурсів. За його словами, новий законопроєкт Грема становить ризик для Угорщини, оскільки вводить мита для найбільших покупців російських енергоносіїв.
Гайду повідомив, що у Вашингтоні обговорив із членами республіканської більшості Палати представників США майбутнє угорсько-американських парламентських відносин. Він наголосив, що Будапешт усвідомлює небезпеки та недоліки енергетичної залежності від Росії і незабаром буде готовий план щодо її усунення. Однак доти, доки цього плану немає, Угорщина наполягає на винятку із дії закону.
«Я звернувся до американських партнерів із проханням втрутитися, щоб Угорщина була звільнена від дії цього закону, а також щоб США підтримали прагнення нашої країни до диверсифікації енергопостачання», — заявив угорський депутат.
Таким чином, навіть після ухвалення законопроєкту подальший розвиток подій залежатиме від рішення американського президента та від того, на кого саме буде спрямовано нові санкційні механізми. Для країн, які досі купують російські енергоносії, це створює додаткову невизначеність і змушує шукати шляхи диверсифікації постачання.
