Російські удари по складах змушують український бізнес перебудовувати логістику та найм
Через російські атаки на складську інфраструктуру українські компанії переходять від моноцентричних моделей до розподілених мереж, розосереджують запаси, розширюють страхування воєнних ризиків та посилюють найм операційного персоналу. Свої кейси описали «Нова пошта», Meest China, ZAMMLER, FTP, Vivat та Osnovy Publishing.
Російські удари по складах і сортувальних центрах змушують український бізнес платити за логістику не лише грошима, а й глибокою перебудовою операційних процесів. Компанії переходять від моноцентричних моделей до розподілених мереж, розосереджують запаси між регіонами та партнерами, розширюють страхування воєнних ризиків і змінюють підходи до найму персоналу. Про це свідчать кейси «Нової пошти», Meest China, ZAMMLER, Freight Transport Partner, видавництв Vivat та Osnovy Publishing.
Найбільше ударів припало на «Нову пошту». Від початку повномасштабного вторгнення росіяни атакували компанію близько 70 разів, а лише за останні місяці вона втратила десятки складів. 24 вересня було знищено відділення №6 і пошкоджено сортувальне депо в Києві. 3 вересня російська ракета-дрон «Бандероль» знищила сортувальне депо та відділення в Дніпрі. 31 серпня безпілотник атакував термінал в Одесі, знищивши головну сортувальну лінію. 30 серпня постраждало сортувальне депо у Святопетрівському, де зберігалися книжки українських видавництв. 28 серпня були атаковані сортувальні склади на Київщині та Сумах.
Ці удари суттєво вплинули на логістичну інфраструктуру та організацію роботи. Компанія змушена оперативно перерозподіляти навантаження між об’єктами та за потреби використовувати резервні рішення. Як пояснюють у «Новій пошті», кожна атака не означає автоматичного збільшення кількості працівників — потреба залежить від масштабу пошкоджень і того, як саме перебудовується робота. Водночас компанія посилює найм вантажників і працівників, залучених до обробки, сортування й переміщення посилок. Це дає змогу підтримувати пропускну спроможність і безперервність роботи мережі.
Потреба не обмежується лише фронтлайном. У Києві, Дніпрі, Одесі та Львові компанія шукає керівників з логістики, логістів, керівників терміналів і депо, керівників складських комплексів. Потрібні фахівці з досвідом в операційній логістиці та аналітичним мисленням, які вміють працювати з цифрами, моделювати сценарії, оптимізувати процеси та ухвалювати рішення в умовах, що постійно змінюються. Важливими є також досвід управління великими командами та вміння вибудовувати процеси.
Структура вакансій суттєво не змінилася: і у 2021-му, і у 2026 роках найбільший попит зберігається на працівників, які безпосередньо забезпечують рух посилок — вантажників, операторів відділень, працівників терміналів. Змінився масштаб потреби. «Нова пошта» і до атак розширювала мережу, тож разом із масштабуванням зростає й потреба в людях. За оцінками компанії, сьогодні обсяги потреби в персоналі орієнтовно на 30% вищі, ніж кілька років тому. Йдеться про масштабування вже наявних напрямків, а не про кардинальну зміну структури професій.
Видавництво Vivat було одним із тих, хто втратив книги на складах «Нової пошти» внаслідок атаки на сортувальне бюро 28 серпня. СЕО та співвласниця Vivat Юлія Орлова повідомила, що видавництво втратило 35,5 тисячі примірників на суму понад 16,6 млн грн. Ще до атаки компанія розуміла ризики зберігання всього запасу в одному місці й займалася релокацією. Частину книжок встигли перевезти до Львова, частину розподілили між книгарнями, що дозволило не втратити весь запас.
За словами Орлової, атака не стільки змінила ставлення до ризиків, скільки підтвердила необхідність розосередження запасів. Водночас просто розкласти книжки по десяти невеликих складах не означає автоматично зробити бізнес безпечнішим. Великий склад видавництва — це складська техніка, стелажні системи, програмне забезпечення, правильні умови зберігання і, найважливіше, команда, яка забезпечує швидку комплектацію та відправлення замовлень. Тому в компанії шукають баланс між розосередженням і логістикою.
Після атаки Vivat більше уваги приділяє тому, який запас і де зберігається, які книжки потрібно додатково перемістити, а які швидше розподілити між книгарнями та партнерами. Компанія також переглядає запаси за окремими тайтлами, щоб критично важливі для продажів книжки не були сконцентровані в одній точці. Надалі Vivat планує використовувати саме розподілену модель.
Інші гравці ринку також перебудовують архітектуру мереж. Meest China скорочує час перебування вантажів на складах, додає нові майданчики та розширює страхування воєнних ризиків. Freight Transport Partner говорить про перехід від моноцентричної моделі до розподіленої мережі складів і гібридної роботи з 3PL-партнерами. ZAMMLER та Osnovy Publishing також адаптують свої операційні рішення. Загалом український бізнес після російських атак зіткнувся не лише з прямими втратами товарів чи пошкодженням інфраструктури, а й із необхідністю переглядати підходи до запасів, складського зберігання, страхування та потреби в персоналі.
5
