Україна розробляє ракети зі штучним інтелектом: Brave1 підтвердив роботу кількох компаній
Українські компанії почали інтегрувати штучний інтелект у ударні ракети. У Brave1 підтвердили, що над такими рішеннями працюють кілька виробників, хоча масштаб напряму поки менший, ніж у сфері дронів.
Українські розробники почали інтегрувати штучний інтелект не лише в безпілотники та наземні роботизовані системи, а й в ударні ракети. Про це підтвердили в оборонному кластері Brave1, зазначивши, що над такими рішеннями вже працюють кілька українських компаній.
За словами генерального директора Brave1 Андрія Гриценюка, штучний інтелект дедалі частіше інтегрується і в ракетні системи. Водночас він наголосив, що масштаб цього напряму поки значно менший, ніж у секторі безпілотників, де вже реалізовано сотні рішень на основі ШІ.
Гриценюк пояснив різницю у вимогах до технології. За його словами, спочатку штучний інтелект у великих масштабах застосовувався саме в дронах. «Він не дуже швидкий — цього достатньо для безпілотників, але ракетам потрібні набагато вищі швидкості», — заявив він. Саме тому інтеграція ШІ в ракети є складнішим технічним завданням.
Попри це, перші успіхи в цьому напрямку вже є, а низка проєктів перебуває на стадії розробки. Загалом понад 200 українських компаній розробляють компоненти на основі штучного інтелекту для ракет, безпілотників, радарів та інших систем.
Розробки ведуться на тлі ширшого розвитку українського ракетного виробництва. Наприкінці липня представник компанії Fire Point Денис Штілерман показав фото нічного пуску української ракети. Він пояснив, що FP-7 є бюджетним аналогом американської системи ATACMS дальністю до 200 км, тоді як потужніша модифікація FP-9 здатна вражати цілі на відстані 800–850 км.
Тоді ж повідомлялося, що бойове застосування FP-7 може відбутися вже цього року, а балістичні ракети компанії перебувають на фінальних етапах випробувань. Також на початку серпня стало відомо, що Fire Point розробила власний турбореактивний двигун, який може використовуватися для крилатої ракети «Фламінго».
За словами CEO компанії Ірини Терех, створення двигуна виявилося складнішим завданням, ніж розробка самої ракети. Це підкреслює, наскільки ресурсомістким є ракетний напрям порівняно з безпілотними системами, де Україна вже має масштабні напрацювання.
Інтеграція штучного інтелекту в ракети може підвищити точність ураження та автономність систем. Водночас вимоги до швидкості обробки даних, стійкості до перешкод і надійності на високих швидкостях роблять цей напрям значно складнішим за дроновий. Саме тому, за оцінкою Brave1, наразі йдеться про кілька компаній і проєктів, а не про масове виробництво.
Українські розробники продовжують працювати над компонентами на основі ШІ для різних типів озброєнь. Ракетний напрям залишається одним із найперспективніших, але водночас найбільш технологічно складних. Перші успіхи вже засвідчують, що цей напрям розвивається, хоча й потребує часу для виходу на масштаб, порівнянний із дроновим сектором.
