Українська енергосистема переходить до децентралізації через постійні обстріли
Українська енергосистема адаптується до постійних обстрілів шляхом переходу від аварійного реагування до структурної перебудови: розвитку розподіленої генерації, імпорту електроенергії з ЄС та систем накопичення енергії.
Українська енергосистема перейшла від аварійного реагування на масовані удари до структурної перебудови. Про це йдеться в дослідженні AIN «Українська енергетика: “зелені” рішення, відновлення й інвестиції». Якщо в перші роки повномасштабного вторгнення стійкість трималася переважно на екстрених ремонтах і людському факторі, то зараз ключовими факторами виживання стають розподілена генерація, імпортний перетік з ЄС і стрімкий розвиток промислових систем накопичення енергії (BESS).
В EUEA вважають, що адаптація української енергосистеми була насамперед вимушеною, а не результатом заздалегідь сформованої стратегії. За час війни пришвидшилися ремонти, зʼявилися додаткові резервні потужності, а роль імпорту електроенергії з ЄС зросла. В Energy Community також відзначають зміни в роботі «Укренерго» та регіональних операторів. Серед них — швидкий ремонт пошкодженого обладнання, перенаправлення потоків електроенергії, використання резервного обладнання та можливість підтримувати систему навіть за обмеженої працездатності. Водночас серед довгострокових ризиків там називають навантаження на персонал, зношення інфраструктури та дефіцит обладнання.
В «Укренерго» кажуть, що перебудова системи повʼязана не лише з атаками, а й зі зміною структури споживання та розвитком відновлюваної енергетики. Один із ключових напрямів — системи зберігання енергії. У 2024 році їхня сумарна потужність становила лише 2 МВт, а зараз до системи вже підключено понад 600 МВт акумуляторів. Крім того, видано технічні умови ще на 1,4 ГВт потужності. В «Укренерго» пояснюють, що накопичувачі особливо важливі для сонячної генерації: вони дозволяють зберегти вироблену вдень електроенергію та віддати її в мережу тоді, коли вона потрібна.
За баченням «Укренерго», майбутня архітектура енергосистеми має включати сотні розосереджених по країні невеликих обʼєктів генерації — газопоршневих і газотурбінних установок, малих ТЕЦ та обʼєктів відновлюваної енергетики. Вони мають працювати разом із базовою генерацією — атомними, гідро- та гідроакумулювальними електростанціями. Такий підхід має зменшувати ризик одночасного знеструмлення великих територій після ракетних і дронових атак та робити систему гнучкішою. Водночас в «Укренерго» наголошують, що невеликі генеруючі установки не змогли повністю замінити втрачені потужності великих електростанцій, хоча частину навантаження вони вже взяли на себе.
Паралельно власні джерела електроенергії встановлюють бізнес, громади та домогосподарства. В EUEA вважають, що це створює нові вимоги до всієї енергосистеми. Зокрема, їй знадобиться більше маневрових потужностей — газових установок, здатних швидко змінювати обсяг виробництва, та систем накопичення. «Досвід війни підтвердив, що Україні потрібна децентралізована енергосистема. Але навіть найкраща генерація чи механізми акумулювання не вирішують питання без системної інтеграції», — кажуть у EUEA.
Українська енергосистема проходить через найскладнішу трансформацію у своїй історії — від масштабних руйнувань до побудови розподіленої мережі нового покоління. 21 жовтня редакція презентує власне дослідження «Українська енергетика: “зелені” рішення, відновлення й інвестиції». На події обговорять, як країна проходить цей шлях, де шукати фінансування на енергетичне відновлення та які рішення рятують споживачів і бізнес. Для підготовки матеріалу команда AIN проаналізувала понад 45 профільних джерел. Серед них: дані НЕК «Укренерго», НКРЕКП, Держстату, Міненерго, OECD Nuclear Energy Agency, World Nuclear Association, Energy Charter, Європейсько-українського енергетичного агентства (EUEA) тощо. Дослідження реалізовано за підтримки партнерів: UGB «Укргазбанк», Ecotech Invest та KTS Engineering.
6
