Українські оборонні стартапи масштабують виробництво дронів і систем РЕБ
Українська галузь miltech за кілька років перейшла від волонтерських майстерень до серійного виробництва безпілотників і складних технологічних рішень. РБК-Україна розповідає про п'ять компаній, які масштабують оборонні розробки.
Українська галузь miltech за кілька років пройшла шлях від волонтерських майстерень і перших експериментів до серійного виробництва безпілотників, систем радіоелектронної боротьби та складних технологічних рішень. Компанії, що з'явилися у відповідь на термінові потреби фронту, сьогодні масштабують виробництво, розробляють власні технології та виходять на міжнародні ринки.
За цим розвитком стоять не лише великі оборонні підприємства, а й нові команди, які змогли перетворити інженерні ідеї на продукти для Сил оборони. Деякі з них уже вимірюють результати десятками тисяч виробів, інші створюють компоненти, без яких не працювали б рішення інших виробників. РБК-Україна розповідає про п'ять таких компаній: як вони починали, які розробки пропонують і які перспективи бачать для галузі.
Найбільш показовим прикладом є PG Robotics. Компанія розпочала діяльність 2022 року, одразу після початку повномасштабного вторгнення, а офіційно зареєструвалася 2023-го. У компанії кажуть, що поштовхом стало усвідомлення ролі безпілотників у сучасній війні та потреби військових у надійних і доступних рішеннях. Команда поєднала досвід в авіації, інженерії, роботі з БпЛА, технологічному підприємництві та підготовці операторів.
«Ми пройшли шлях від точкових завдань до серійного випуску повноцінних безпілотних комплексів», – розповідає Владислав Плаксін, візіонер та співвласник компанії. Сьогодні PG Robotics спеціалізується на розробці й серійному виробництві БпЛА для розвідки, вогневої підтримки та спеціальних завдань. Основу продукції становить сімейство Lucky Strike, зокрема Lucky Strike-1.5 і Lucky Strike-2.1 для денної тактичної розвідки, спостереження й коригування. Також є ударний дрон Lucky Shot з автодонаведенням на основі машинного зору, який несе 1,5 кг вантажу на відстань до 15 км.
У Lucky Strike-2.1 інтегровано модуль оптичної навігації Salamandra на базі Raspberry Pi Compute Module 5. Завдяки йому дрон орієнтується за відеопотоком із камери, утримує позицію й повертається до точки старту без GPS. За словами представників компанії, станом на 2026 рік виготовлено понад 100 тисяч БпЛА, а щомісячна потужність сягає 10 тисяч одиниць. PG Robotics також однією з перших пройшла процедуру офіційної кодифікації Міноборони для держзакупівель і підготувала понад 7 тисяч операторів.
Головним викликом серійного виробництва в компанії називають якість. «Основний виклик серійного випуску – забезпечення ідентичної якості тисяч БпЛА», – наголошують у PG Robotics. Для цього потрібні стандартизація компонентів, контроль якості, локалізація виробництва та оперативна модернізація виробів безпосередньо на лінії. Компанія виконує держконтракти, прямі замовлення військових частин і замовлення волонтерських фондів.
Lucky Strike-1.5, який вийшов у серпні 2026 року, має вантажність 3 кг, потужніші двигуни та оновлене живлення. Він повністю сумісний із наземними станціями першого покоління, що дає змогу масштабувати флот без закупівлі нового дорогого обладнання й заощаджує кошти підрозділів. Платформи адаптують під різні завдання: дистанційне мінування, малу аерологістику, зокрема доставку боєприпасів і медикаментів, ретранслятори, евакуацію та пошук інших БпЛА, а також вогневі модулі.
Для виходу на нові ринки компанія бере участь у європейських оборонних форумах та інвестиційних платформах і вивчає можливість створення спільних підприємств та виробничих майданчиків за кордоном. Саме такий шлях, за логікою компанії, дозволяє поєднати українські розробки з масштабом міжнародного виробництва та утримати конкурентні позиції в галузі, що стрімко зростає.
4
