Німеччина вимагає від України роз'яснень щодо кадрових змін у секторі безпеки

Уряд Німеччини офіційно звернувся до української влади з вимогою надати додаткові роз'яснення щодо нещодавніх кадрових змін у секторі безпеки та оборони. Про це повідомляють дипломатичні джерела, зазначаючи, що Берлін уважно стежить за ситуацією в Києві після серії призначень і звільнень на ключових посадах.

За інформацією з обізнаних кіл, німецька сторона занепокоєна не лише самими кадровими перестановками, але й відсутністю чітких публічних обґрунтувань цих рішень. У Берліні наголошують, що стабільність і передбачуваність українських оборонних інституцій є критично важливими для продовження міжнародної підтримки, особливо в умовах повномасштабної війни.

Останніми тижнями в Україні відбулися значні зміни в керівництві оборонного відомства та Збройних сил. Зокрема, президент Володимир Зеленський звільнив Олександра Сирського з посади головнокомандувача ЗСУ, призначивши натомість генерал-майора Михайла Драпатого. Також було змінено керівника Міністерства оборони: замість Михайла Федорова виконувачем обов'язків міністра став генерал-майор Євгеній Хмара, який раніше майже рік виконував обов'язки голови Служби безпеки України.

Ці рішення викликали неоднозначну реакцію як всередині країни, так і серед міжнародних партнерів. У Києві відбулися багатоденні протести, учасники яких вимагали повернення Федорова на посаду міністра оборони та звільнення Сирського. Протестувальники скандували гасло «Корупція вбиває», наголошуючи на необхідності продовження реформ у сфері оборонних закупівель.

За даними джерел, саме реформа системи оборонних закупівель, яку ініціював Михайло Федоров, стала однією з ключових причин конфлікту всередині влади. Федоров намагався змінити процедуру формування так званого «переліку» озброєнь, який визначає, яку саме зброю та в яких кількостях закуповує держава. Раніше цей перелік формувався Генеральним штабом у закритому режимі, що, на думку критиків, створювало корупційні ризики.

Новий міністр вимагав від генералів обґрунтування, навіщо війську потрібні конкретні зразки озброєнь і які саме спроможності вони мають посилити. Такий підхід, який відповідає стандартам НАТО, викликав спротив з боку частини військового керівництва, звиклого до старої системи. У результаті конфлікт між молодим міністром-технократом і старшими військовими апаратниками радянського гартування призвів до кадрових змін.

Німеччина, яка є одним із найбільших військових донорів України, має особливий інтерес до прозорості та ефективності використання наданої допомоги. У Берліні неодноразово наголошували, що боротьба з корупцією є невід'ємною умовою подальшої підтримки. Тому будь-які кадрові зміни, які можуть вплинути на цю боротьбу, викликають пильну увагу.

Експерти зазначають, що ситуація ускладнюється тим, що новопризначений виконувач обов'язків міністра оборони Євгеній Хмара, хоча й користується повагою як бойовий командир, не має досвіду управління цивільним міністерством. Крім того, закон вимагає, щоб посаду міністра оборони обіймала цивільна особа, що створює додаткові юридичні питання.

Наразі українська влада офіційно не прокоментувала звернення німецької сторони. Однак, за даними дипломатичних джерел, Київ уже готує відповідні роз'яснення, які будуть передані Берліну найближчим часом. Очікується, що в них буде детально викладено логіку кадрових рішень та їхній вплив на обороноздатність країни.

Міжнародна спільнота продовжує уважно стежити за розвитком подій в Україні, оскільки від стабільності оборонного сектору залежить не лише здатність країни протистояти агресії, але й довіра до неї як до партнера. Німеччина, як одна з ключових країн Європейського Союзу, відіграє важливу роль у формуванні загальної позиції Заходу щодо підтримки України.