Українські удари дедалі глибше сягають території Росії: авіатор назвав можливу «жирну ціль»
Після атаки на Архангельську область Росія намагається приховати наслідки та проводить нові випробування. Український авіатор розповів, яку важливу ціль могли вразити ЗСУ, і зазначив, що безпечних місць для РФ більше немає.
Українські далекобійні удари дедалі частіше змушують Росію захищати об'єкти, які раніше вважалися недосяжними. Після атаки на Архангельську область Москва намагалася максимально обмежити інформацію про можливі наслідки, а згодом провела там нові випробування. За словами українського авіатора, «безпечних місць уже немає», а однією з потенційних «жирних цілей» могла стати військова інфраструктура, яка має стратегічне значення для російської оборонної промисловості.
Експерт зазначив, що удари по території РФ стають дедалі глибшими, що свідчить про зростання можливостей українських сил. Він припустив, що атака на Архангельську область могла бути спрямована на об'єкти, пов'язані з виробництвом або зберіганням озброєнь, зокрема стратегічної авіації чи ракетних комплексів. Російська влада, своєю чергою, намагається применшити значення інциденту, але сам факт проведення нових випробувань у регіоні свідчить про серйозність загрози.
Тим часом Україна стикається з новими викликами у протидії російським атакам. Заступник керівника Офісу президента Павло Паліса повідомив, що Росія суттєво наростила використання реактивних дронів, і їхня кількість зростатиме, оскільки окупанти бачать їхню ефективність. Він визнав, що дрони-перехоплювачі, які є в Україні, поки що не демонструють очікуваної ефективності проти таких безпілотників. «Засоби нападу завжди випереджають засоби захисту. Нам, безумовно, треба буде адаптуватися. Це займе час», — пояснив Паліса під час зустрічі з журналістами.
За його словами, політичне та військове керівництво розуміють цю проблему та шукають варіанти її вирішення. Високу ефективність проти реактивних дронів показують переносні зенітно-ракетні комплекси, різноманітні системи об'єктової протиповітряної оборони та авіація. Водночас уже третій день поспіль росіяни масово атакують Київ і Київську область реактивними дронами. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко зазначив, що Росія запускає на столицю невелику кількість таких дронів хвилями, щоб паралізувати місто та виснажити ППО й населення.
Окремою темою залишається реакція міжнародної спільноти на російські гібридні атаки. Німеччина готується офіційно звинуватити Росію у спробі атаки дрона в Лейпцигу та запровадити прямі санкції проти російських структур. Канцлер Фрідріх Мерц планує оголосити «широкі» санкції на початку наступного тижня, що збігається із зустріччю міністрів закордонних справ ЄС в Ірландії. За даними Politico, у відповідь на інцидент уже недостатньо висилати окремих дипломатів чи закривати Російський дім у Берліні — потрібні жорсткіші кроки, зокрема посилення санкцій або масштабніші поставки зброї Україні.
Паралельно на рівні ЄС готують новий комплексний пакет санкцій проти Росії, який планують обговорити на неформальній зустрічі глав МЗС у Віклоу. Розглядають 1600 санкційних позицій — 800 осіб і 800 компаній. Ухвалити санкції очікують у середині жовтня. Також знову обговорюють використання заморожених активів російських держбанків, хоча цей процес потребуватиме згоди Бельгії, де зберігається найбільша частина резервів центробанку РФ.
Нагадаємо, що дрон із вибухівкою знайшли на початку серпня біля українського вантажного літака Ан-124 в аеропорту «Лейпциг/Галле». Розвідка США пов'язала інцидент із російським ГРУ, а Мерц пообіцяв назвати всіх причетних. Ці події свідчать про те, що Росія дедалі активніше використовує гібридні методи, але Україна та її союзники шукають способи адекватної відповіді.
