Буданов пів року на посаді: як новий керівник ОП змінив систему влади

Рівно пів року тому колишній керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов несподівано очолив Офіс президента. За цей час радикальних кадрових змін на Банковій не відбулося, однак роль і місце ОП у загальноукраїнській системі координат помітно скоригувалися. Як змінилися система влади та стосунки між президентом і головою його Офісу після приходу Буданова — читайте в матеріалі РБК-Україна.

За час керівництва Буданова Офіс президента перестав бути універсальним центром прийняття всіх рішень, перетворившись на головний операційний штаб. Головна відмінність підходу нового керівника — децентралізація та надання більшої самостійності міністрам. Якщо раніше профільний заступник голови ОП у неформальній ієрархії де-факто стояв вище за будь-якого міністра, то за нової конфігурації ситуація змінилася. Міністри стали самостійнішими, значно збільшилася кількість контактів між Банковою та Верховною Радою, зокрема з фракцією «Слуги народу».

Буданов відмовився від мікроменеджменту, який практикував його попередник Андрій Єрмак. За словами джерел РБК-Україна, Єрмак — якого позаочі постійно називали «віце-президентом» — намагався персонально контролювати абсолютно всі сфери життя країни: від економіки до фронту, від мирних переговорів до призначення місцевих керівників і навіть до футболу. Буданов натомість делегує завдання і не намагається бути скрізь одночасно. Десятки робочих груп, створених попередником, припинили свою діяльність.

Новий керівник зберіг певну автономність, яку мав у ГУР. На робочому місці він носить військову форму та нерідко апелює до свого військового досвіду під час нарад. Як констатують співрозмовники РБК-Україна у владі, епоха Єрмака повністю завершена: колишній очільник ОП «злетів із радарів» і займається власною судовою справою, а його вплив, що значною мірою тримався на інтригах, нівельовано. Високопосадовці, яких раніше вважали «його людьми», насправді виявилися «людьми президента» і в абсолютній більшості зберегли свої посади, порвавши контакти з попереднім «патроном».

Зміна очільника Офісу радикально змінила і формат відносин із президентом. Замість персональної дружби та спілкування ледь не в режимі 24/7, на яких тримався тандем Зеленського та Єрмака раніше, взаємодія президента з новим головою його Офісу стала більш формалізованою та робочою, без настільки глибокого особистісного компоненту. Однак процес «притирки» між Зеленським та Будановим проходив не гладко.

Висока публічна активність Буданова та його статус «героя війни» стали викликом для команди президента, де вимагається стовідсоткова лояльність. Уперше в історії України голова президентської канцелярії став сприйматися як потенційний електоральний конкурент своєму шефу, що викликало напруження в контексті потенційних виборів у майбутньому. Навесні «розбіжності в темпераментах» ледь не призвели до розриву, а в кулуарах ходили чутки про літню відставку Буданова. Проте відверта розмова щодо формату співпраці допомогла зняти напругу. Обом довелося піти на певні «емоційні поступки», і наразі позиціям Буданова нічого не загрожує.

На відміну від попередника, Буданов не супроводжує Зеленського у всіх відрядженнях. Президент сам ініціював відмову від моделі, коли керівник ОП постійно перебуває поруч, і Буданов намагається не повторювати помилок минулого.

З часом Буданов дещо знизив свою медійну активність, зосередившись на рутинних процесах, зокрема на налагодженні співпраці з парламентом. Саме для порятунку працездатності Ради (щоб вона «на апараті ШВЛ протягнула хоча б рік») Буданов спільно з керівництвом ВР ініціював прямі зустрічі президента з депутатами. Цей крок дав конкретний результат: Рада почала дещо активніше голосувати за законопроєкти, необхідні для виконання зобов'язань перед Заходом. Формат зустрічей із фракцією виявився вдалим, і наступна подібна розмова президента з депутатами попередньо планується на День незалежності.