Олександр Поклад призначений виконувачем обов'язків голови СБУ

Після призначення Євгенія Хмари виконувачем обов'язків міністра оборони посада очільника Служби безпеки України залишилася вакантною. Президент Володимир Зеленський доручив тимчасове керівництво СБУ першому заступнику голови служби Олександру Покладу, який став виконувати обов'язки голови відомства. Це рішення викликало неоднозначну реакцію в експертному середовищі та серед громадськості.

Олександр Поклад — генерал-майор СБУ, кандидат юридичних наук, Герой України. У липні 2026 року президент призначив його виконувачем обов'язків голови СБУ. До цього він обіймав посаду першого заступника голови спецслужби, а раніше очолював Департамент контррозвідки. Поклад працює в органах СБУ з 2015 року, де здобув реноме одного з найефективніших українських контррозвідників. Саме тому він залишається однією з найменш публічних фігур українських спецслужб, значна частина інформації про його кар'єру офіційно не розкривається.

Найбільше публічних згадок про Поклада починаються з часу, коли у 2023 році він став заступником голови СБУ Василя Малюка. Тоді його біографія отримала кілька суперечливих епізодів, один з яких пов'язаний із звинуваченнями щодо тиску на НАБУ та САП. До переходу в СБУ Поклад мав тривалу кар'єру в правоохоронних органах та адвокатурі. У 1996 році він закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, після чого працював у правоохоронних органах Полтавської області. З 2006 року займався адвокатською діяльністю.

Ще одним фактом, який привернув увагу журналістів, стала його робота помічником народних депутатів від «Партії регіонів». За даними журналістів програми «Схеми», Поклад був помічником на громадських засадах Равіля Сафіулліна, а згодом — Івана Мирного, який після Революції гідності представляв «Опозиційний блок» і раніше очолював службу охорони бізнесмена Дмитра Фірташа. Також Поклад займався підприємницькою діяльністю: у 1999 році він заснував компанію «Олтекс», яка займається орендою та експлуатацією нерухомості. Через три роки він вийшов зі складу засновників, а згодом співвласницею компанії стала його мати Зоя Поклад.

Після роботи з «регіоналами» Поклад потрапив до СБУ у 2015 році, де очолив 5-те управління Департаменту контррозвідки. Його ім'я публічно згадувалося ще у 2018 році після ліквідації ватажка угруповання «ДНР» Олександра Захарченка. Тоді російські ЗМІ з посиланням на представників підконтрольної Росії «ДНР» заявляли, що Поклад нібито входив до числа керівників 5-го управління Департаменту контррозвідки СБУ, яке вони звинувачували в організації цієї операції. Олександру Покладу приписують також керівництво спецоперацією із затримання генерал-майора СБУ Валерія Шайтанова у 2020 році, якого засудили за співпрацю з російськими спецслужбами.

30 листопада 2021 року указом президента Поклад був призначений начальником усього Департаменту контррозвідки СБУ. Серед напрямків діяльності департаменту були боротьба з агентурою РФ, викриття російських диверсійних груп, контрдиверсійна діяльність та проведення спеціальних операцій на окупованих територіях. У серпні 2023 року він став заступником голови СБУ, а в січні 2026 року — першим заступником голови служби. За час служби Поклад був нагороджений орденами Богдана Хмельницького III ступеня, «За мужність» II та III ступенів, а у 2025 році отримав звання Героя України.

Призначення Олександра Поклада начальником Департаменту контррозвідки СБУ у листопаді 2021 року викликало неоднозначну реакцію. У виданні з посиланням на чинних та колишніх офіцерів спецслужби зазначалося, що ключовим лобістом цього кадрового рішення був екскерівник Офісу президента Андрій Єрмак. За словами співрозмовників видання, саме Єрмак найбільше наполягав на призначенні Поклада. Джерела також характеризували Поклада як «висококласного фахівця з активних заходів», але стверджували, що він має «дуже віддалене відношення до класичної контррозвідки». За їхніми словами, очолюване ним 5-те управління Департаменту контррозвідки спочатку виконувало спеціальні завдання за лінією фронту, а згодом, як стверджували співрозмовники видання, його почали залучати і до вирішення внутрішніх політичних та бізнесових питань.

Ім'я Олександра Поклада згадувалося під час конфлікту між СБУ та антикорупційними органами у 2025 році. У липні 2025 року СБУ та Офіс генпрокурора провели спецоперацію щодо працівників НАБУ. Загалом відбулося 49 обшуків, після яких кільком співробітникам бюро повідомили про підозри, зокрема у державній зраді та співпраці з Росією. Цього ж дня СБУ заявила про викриття агентурної мережі ФСБ, яка нібито діяла всередині НАБУ. Наступного дня Верховна Рада ухвалила закон №12414, який суттєво розширював повноваження Генерального прокурора щодо НАБУ і САП. У спільній заяві НАБУ та САП наголосили, що документ фактично ліквідовував процесуальну незалежність антикорупційних органів. Після цього в Україні відбулися масові акції протесту, а Європейський Союз, країни G7 та інші міжнародні партнери закликали зберегти незалежність антикорупційної інфраструктури. Згодом президент Володимир Зеленський вніс новий законопроєкт, який відновив гарантії незалежності НАБУ і САП.

Після цих подій Центр протидії корупції створив проєкт «Хто знищує НАБУ і САП», до якого включив і Олександра Поклада. У профілі посадовця ЦПК стверджує, що він був одним із представників керівництва СБУ, причетних до кампанії проти антикорупційних органів. Зокрема, організація заявляє, що Поклад організовував справу проти нардепа Федора Христенка для фальсифікації показів проти детективів. Таким чином, нове призначення Поклада викликає занепокоєння серед громадських активістів та міжнародних партнерів України щодо майбутнього антикорупційної реформи та незалежності правоохоронних органів.