Політичний оглядач назвав Федорова потужною фігурою на майбутніх виборах

Колишній міністр оборони Михайло Федоров, який нещодавно залишив посаду на тлі гострого конфлікту з головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським, має значний політичний потенціал для участі в майбутніх виборах. Таку думку висловив політичний оглядач Геннадій Дубов у проєкті «Український фокус. Ранок» на Slawa.TV та «Еспресо».

За словами Дубова, перед Федоровим зараз стоїть стратегічний вибір: або перейти на іншу посаду в команді президента, втративши важелі впливу, які він прагне зберегти, або залишитися осторонь поточних процесів, зберігши можливість у майбутньому пропонувати власне бачення розвитку оборонного сектору. «Для Федорова це дуже хороша політична позиція на майбутнє, якщо виходити з того, що вибори колись відбудуться», — наголосив оглядач.

Експерт підкреслив, що Федоров уже став самостійним політичним гравцем і має значну підтримку серед молоді. Багато громадян пов'язують із ним очікування щодо технологічної модернізації держави, розвитку безпілотних систем та реформування підходів до комплектування війська. Саме ці очікування, на думку Дубова, формують для Федорова суттєвий політичний капітал, який у майбутньому може посилити його позиції на політичній арені. «У таких умовах це серйозний політичний капітал. Якщо з'являться умови для його реалізації, сьогодні Федоров дійсно виглядає достатньо потужною фігурою на майбутнє», — резюмував політичний оглядач.

Конфлікт між Сирським та Федоровим, який призвів до відставки міністра, має глибоке коріння. Витоки напруження сягають 14 липня, коли Верховна Рада проголосувала за відставку уряду на тлі можливого звільнення Федорова. Вже наступного дня, 15 липня, Федоров заявив про залишення посади. За даними The Economist, причиною стало те, що Федоров домагався усунення Сирського, а проведений ним аудит виявив перевитрати в Міноборони та ЗСУ на 300 млрд грн. Разом із міністром пішли у відставку його радники — Сергій Стерненко та Сергій Бескрестнов (Флеш). Того ж дня з'ясувалося, що керівник Офісу президента Андрій Єрмак зустрічався з Сирським одразу після звільнення Федорова.

16 липня Федоров публічно розповів журналістам, що Сирський поставив йому ультиматум і блокував ініціативи міністерства, водночас визнавши, що головком «врятував країну» під час оборони Києва у 2022 році. Сирський у відповідь уникав полеміки, заявивши лише, що зараз потрібно зосередитися на війні. Заява Федорова спровокувала масштабні протести: вже 17 липня в Києві на його підтримку зібралися понад 10 тисяч людей, а акції охопили більше десятка міст України та Варшаву. Організатор протестів, ветеран Дмитро Козятинський, звинуватив Сирського в тому, що той «займається політикою замість фронту, деморалізує армію, саботує реформи», і закликав вимагати відставки головнокомандувача.

Того ж дня президент Володимир Зеленський поговорив з обома сторонами і пообіцяв рішення щодо армії вже в понеділок. За даними FT, стало відомо, що президент розглядає заміну Сирського саме на тлі цих протестів. Протести не вщухли й 18 липня — другий день акцій із вимогою повернути Федорова і звільнити Сирського тривав у багатьох містах України. 20 липня народний депутат Качура ініціював позачергове засідання Ради, щоб заслухати Сирського і Федорова, — за його словами, учасники акцій, з якими він спілкувався особисто, і далі вимагають відставки головнокомандувача.

Новим головнокомандувачем Збройних Сил України став 43-річний генерал-майор Михайло Драпатий. Ексголовком Олександр Сирський у своїй прощальній заяві наголосив, що передає наступнику армію, яка не лише тримає оборону, а й перебуває в стані наступу. Він зазначив, що під його командуванням було звільнено 700 квадратних кілометрів української землі, а армія, яка два роки тому вела важку оборону, сьогодні наступає. Сирський також нагадав про успішну Курську операцію, яка вперше в цій війні перенесла бойові дії на територію противника.

Таким чином, політичне майбутнє Михайла Федорова залишається відкритим, але його позиції серед виборців, особливо молоді, та наявний політичний капітал роблять його одним із ключових гравців на українській політичній сцені. Чи скористається він цією перевагою на майбутніх виборах, залежатиме від подальшого розвитку подій та рішень, які ухвалить президент і його команда.