До змісту
ДАСА
Незалежний огляд

Сирський вибачився перед Федоровим і закликав не політизувати війну

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський вперше публічно прокоментував конфлікт із колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим, попросив вибачення та закликав зосередитися на перемозі, а не на особистих протистояннях.

Сирський вибачився перед Федоровим і закликав не політизувати війну

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уперше публічно відреагував на гучний конфлікт із колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим, який призвів до відставки останнього та масових протестів по всій країні. В інтерв'ю порталу «Мілітарний» Сирський заявив, що для нього стало несподіванкою дізнатися про існування конфлікту, і назвав їхні стосунки виключно робочими.

«Я сприймав наші відносини як робочі: зі складними питаннями, з різними позиціями. Так і має бути між двома інституціями під час великої війни», — наголосив головнокомандувач. Він прямо звернувся до Федорова з проханням вибачити, якщо його жорсткість у спілкуванні когось образила: «Михайле Альбертовичу, вибачте. Буваю жорстким. Але прошу і вас, і всіх, хто зараз із захопленням стежить за цією історією: давайте фокусуватися не на особистому, а на глобальному. На перемозі».

Сирський підкреслив, що спроби звести війну до протистояння двох осіб є «найбільшою послугою, яку ми можемо зробити ворогу». Він нагадав, що Україна більша за будь-які прізвища, і вистоїть завдяки армії, інституціям та мільйонам людей, які щоденно виконують свою роботу. Головнокомандувач також висловив занепокоєння через те, що суспільство почало ділитися на «табір Федорова» і «табір Сирського», що, на його думку, шкодить ухваленню складних військових рішень.

«Щойно питання, пов'язане з війною чи військом, політизується, воно спрощується до гасла. А гаслами не ухвалюються рішення, від яких залежать життя людей», — зазначив Сирський. Він додав, що війну виграє реальна робота, а не публічна драма навколо неї, і закликав усіх зосередитися на спільній меті — перемозі України.

Конфлікт між Сирським і Федоровим набув розголосу після того, як 14 липня Верховна Рада проголосувала за відставку уряду на тлі напруження навколо можливого звільнення міністра оборони. Наступного дня Федоров офіційно залишив посаду. За даними видання The Economist, причиною стало те, що міністр домагався усунення Сирського, а проведений ним аудит виявив перевитрати в Міноборони та ЗСУ на суму 300 мільярдів гривень. Разом із Федоровим у відставку пішли його радники Сергій Стерненко та Сергій Бескрестнов (Флеш).

16 липня Федоров публічно звинуватив Сирського в блокуванні ініціатив міністерства та ультиматумах, хоча водночас визнав, що головком «врятував країну» під час оборони Києва у 2022 році. Сирський тоді уникав полеміки, закликаючи зосередитися на війні. Заява Федорова спровокувала масові протести: 17 липня в Києві на його підтримку вийшли понад 10 тисяч людей, а акції охопили більше десятка міст України та Варшаву.

Організатор протестів, ветеран Дмитро Козятинський, звинуватив Сирського в тому, що той «займається політикою замість фронту, деморалізує армію, саботує реформи», і закликав вимагати відставки головнокомандувача. Того ж дня президент Володимир Зеленський провів розмову з обома посадовцями та пообіцяв ухвалити рішення щодо армії в понеділок. За даними Financial Times, Зеленський розглядав можливість заміни Сирського саме на тлі цих протестів.

Протести тривали й 18 липня, коли другий день акцій із вимогою повернути Федорова і звільнити Сирського відбувся в багатьох містах України. 20 липня народний депутат Олександр Качура ініціював позачергове засідання Ради, щоб заслухати обох посадовців. За його словами, учасники акцій, з якими він спілкувався особисто, продовжували вимагати відставки головнокомандувача.

Публічне вибачення Сирського та його заклик до єдності можуть стати спробою знизити напруження в суспільстві та повернути фокус на військові завдання. Водночас ситуація залишається складною: конфлікт між двома ключовими фігурами оборонного відомства виявив глибокі розбіжності в підходах до управління армією та реформ, що може мати наслідки для подальшого перебігу війни.