Верховна Рада пропонує посилити мовне законодавство та збільшити штрафи

У Верховній Раді України зареєстровано масштабний законопроєкт, спрямований на посилення норм щодо використання української мови як державної. Документ, внесений на розгляд парламенту 15 липня, пропонує внести зміни одразу до 22 чинних законів, значно розширити перелік осіб, зобов'язаних володіти державною мовою, та суттєво збільшити штрафи за порушення мовного законодавства. Згідно з пояснювальною запискою, мета законопроєкту — осучаснити правові механізми захисту української мови, усунути прогалини в законодавстві та узгодити норми окремих законів із базовим Законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Однією з ключових новацій є суттєве підвищення фінансової відповідальності за порушення мовних вимог. За перше порушення Уповноважений із захисту державної мови зможе оголосити попередження або накласти штраф у розмірі від 6 800 до 17 000 гривень. Якщо ж порушення буде скоєно повторно протягом року, сума штрафу зросте до 20 400 — 25 500 гривень. Це значно жорсткіші санкції порівняно з чинними нормами, що має посилити дисципліну в дотриманні мовного закону.

Законопроєкт також розширює коло осіб, які зобов'язані володіти українською мовою та використовувати її під час виконання службових обов'язків. До цього переліку пропонується включити народних депутатів, керівників державних наукових установ та закладів культури, приватних виконавців, арбітражних керуючих та аудиторів. Крім того, документ закріплює право працівника використовувати українську мову вже на етапі прийому на роботу, що має захистити громадян від дискримінації за мовною ознакою.

Окремий блок змін стосується сфери освіти та культури. Зокрема, пропонується заборонити використання державної мови держави-агресора (російської) в освітньому процесі закладів позашкільної освіти. Також планується заборонити публічне виконання, показ і демонстрацію творів, фонограм, відеограм та музичних кліпів російською мовою. Водночас для приватних закладів загальної середньої освіти передбачається право самостійно визначати мову освітнього процесу, за винятком мови держави, визнаної Верховною Радою агресором або окупантом.

Для бізнесу та публічного простору законопроєкт встановлює низку нових вимог. Зокрема, офіційні документи органів державної влади, місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств мають відповідати стандартам української мови. На вивісках, інформаційних табличках та інших текстах для загального ознайомлення шрифт іншою мовою не може бути більшим за шрифт українською. Крім того, під час продажу комп'ютерних програм без україномовного інтерфейсу продавець зобов'язаний попередити про це покупця ще до придбання.

Документ також розширює повноваження місцевої влади у сфері мовної політики. Місцевим радам пропонується надати право створювати умови для розвитку та функціонування української мови на відповідній території, а також сприяти її популяризації. Водночас місцеві державні адміністрації мають опікуватися розвитком мов корінних народів і національних меншин України.

Законопроєкт уточнює процедуру розгляду скарг Уповноваженим із захисту державної мови. Наразі документ перебуває на розгляді в парламенті. Для набуття чинності він має пройти читання у Верховній Раді та отримати підпис президента. Якщо закон буде ухвалено, він стане одним із наймасштабніших оновлень мовного законодавства за останні роки, що значно посилить позиції української мови в усіх сферах суспільного життя.