Громадські організації закликають ухвалити готовий закон про ветеранську політику
Коаліція громадських організацій заявляє, що проєкт Закону про державну ветеранську політику вже готовий і не потребує написання з нуля. Документ передбачає новий підхід до статусу ветеранів, підтримки їхніх родин та періоду відновлення після служби.
Коаліція громадських організацій, які працюють у сфері ветеранської політики, заявила, що Україні не потрібно писати закон про ветеранів з нуля — відповідний проєкт уже напрацьований і готовий до законодавчого процесу. Із такою заявою виступили Правозахисний центр для військовослужбовців «Принцип», Veteran Hub, «РеСтарт. Платформа відновлення людського капіталу» та «Юридична сотня».
Приводом стала заява Президента Володимира Зеленського, зроблена 22 серпня на Міжнародному ветеранському форумі. Глава держави наголосив, що Україні потрібне окреме сучасне ветеранське законодавство, яке будується довкола реального бойового досвіду людини, і доручив народним депутатам та уряду разом із ветеранською спільнотою підготувати відповідні пропозиції.
У коаліції нагадують, що ця робота вже виконана. Текст закону є результатом кількох років спільної праці чотирьох організацій. Уперше свою концепцію законодавства вони представили у жовтні 2023 року, і саме вона лягла в основу Стратегії ветеранської політики, яку Кабінет міністрів схвалив наприкінці 2024 року. У 2025 році експерти поглибили аналітику, підготувавши окремі концепції щодо ветеранів, ветеранок та їхніх сімей із детальним розбором чинної нормативної бази, картою стейкхолдерів і розділом про бюджетування.
Проєкт Закону про державну ветеранську політику розроблявся у тісній співпраці з попереднім складом уряду та Комітетом Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Документ уже переданий Міністерству у справах ветеранів. Минулого року в парламенті також був зареєстрований проєкт Кодексу, який на 80% відповідає пропозиціям коаліції.
«Зрештою, неважливо, в якій формі законодавство буде ухвалено — закону чи кодексу, важлива — суть. Наша країна матиме понад 10 мільйонів бенефіціарів політики: воїнів, ветеранів, ветеранок та їхніх сімей. У держави просто немає часу відкладати створення законодавства для такої великої частини власного населення», — наголошують автори заяви.
Головна ідея документа — осучаснити державну політику щодо ветеранів та їхніх сімей на противагу застарілому Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 1993 року. Зокрема, пропонується визначати статус ветерана на основі бойового досвіду — участі в бойових діях чи виконанні бойових завдань. Ветеранів планують поділити на дві групи за періодом служби: до проголошення незалежності України та після 1991 року, зокрема учасників російсько-української війни та миротворчих місій.
Частину цивільних категорій, які сьогодні охоплені чинним законом про ветеранів війни — наприклад, учасників Революції Гідності чи ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи, — пропонується врегулювати окремими законами, які врахують саме їхній досвід.
Окрему увагу в проєкті приділено родинам ветеранів. Коаліція пропонує чітко визначити статус сімей, на які також впливає військова служба та її наслідки, особливо у кризових випадках — поранення, зникнення безвісти, полон чи загибель. Пропонується розділити родини на категорії: родини ветеранів, родини загиблих, родини зниклих безвісти та родини полонених — з урахуванням різного досвіду й потреб кожної групи.
Визначення членів сім'ї має «розширений» та «звужений» формат. Розширений перелік покликаний визнати на законодавчому рівні досвід фактичних членів сім'ї, зокрема осіб, які проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, пасинків, падчерок, братів, сестер, дідусів, бабусь, онуків та опікунів. Звужений перелік охоплює лише тих, хто матиме право на конкретні види підтримки від держави. Визнання статусу має відбуватися без окремого посвідчення — за фактом турботи й участі в житті ветерана, а не лише за формальним документом.
Новим елементом законопроєкту є «період відновлення» — щонайменше три роки з моменту звільнення зі служби, коли держава гарантує найбільший обсяг підтримки без прив'язки до фінансового стану людини. Після завершення цього періоду настає підтримка іншого характеру, а за потреби період відновлення можна продовжити з оцінкою реальних потреб. Коаліція пропонує повторювати відновлення щоразу після завершення служби.
Мета закону — не накопичувати нові пільги поверх старих, а дати людині інструменти для повернення до цивільного життя: освіту й перекваліфікацію, працевлаштування, власну справу, житло, медичну допомогу, право на відпочинок після служби та фінансову підтримку саме в момент звільнення, коли, згідно з дослідженнями, ветерани найбільше цього потребують. Підтримка має бути структурована за категоріями бенефіціарів та їхніми реальними потребами, а не бути однаковим переліком пільг для всіх.
