«Ми покоління відкладеної війни»: відомі українці про нове значення Дня Незалежності
Письменниця Оксана Забужко, музиканти, актори та підприємці розповіли, як повномасштабна війна змінила сприйняття головного державного свята — від святкування до усвідомлення крихкості свободи та відповідальності за майбутнє.
День Незалежності України за роки повномасштабної війни набув для багатьох громадян глибшого, особистісного значення. Замість звичного святкування дедалі частіше звучать слова про відповідальність, пам'ять, ціну свободи та людей, завдяки яким країна продовжує залишатися незалежною. Напередодні 24 серпня відомі українці — письменники, музиканти, актори та підприємці — поділилися роздумами про те, як війна змінила їхнє ставлення до головного державного свята.
Письменниця Оксана Забужко нагадала, що 24 серпня 1991 року була під українським Парламентом і разом з усіма чекала рішення про акт незалежності. Вона згадала, як через два дні приїздив Анатолій Собчак, аби «приводити нас до тями» і запевняти, що українці та росіяни — один народ, на що юрба одностайно відповіла: «Ні!». Тоді були побоювання, що почнеться війна, проте обійшлося, через що письменниця називає своє покоління поколінням «відкладеної війни». За її словами, усвідомлення незалежності — це частина її біографії та власної дії, і зараз це відчувається гостріше й масштабніше, ніж будь-коли.
Актор В'ячеслав Хостікоєв назвав День Незалежності нагадуванням про те, що українці — вільні люди, які мають право на свою думку, культуру, мову та щастя. Він наголосив, що ніхто не має права насаджувати чужу ідеологію чи забирати дім. Водночас актор зауважив, що через кровопролитну війну прийшло усвідомлення: за право на існування навіть у 2026 році доводиться боротися, проливати кров і віддавати життя. Він також висловив розчарування тим, що людство за тисячі років історії не зробило висновків: «10 000 років до нашої ери перші люди вбивали одне одного, окуповували, забирали, знищували. Зараз — те саме, лише змінили заточені палки і каміння на ракети і дрони».
Письменник Максим Кідрук зазначив, що після повномасштабного вторгнення День Незалежності став не стільки днем святкування, скільки днем нагадування про важливість самому визначати майбутнє країни. Він підкреслив, що незалежність — це не стан, який здобули один раз і назавжди утримали: «Ми всі усвідомили її крихкість і необхідність виборювати знову і знову». Попри похмурі часи, Кідрук бачить і позитивну зміну: українці більше не думають про майбутнє в категорії «дожити до завтра», а вже можуть планувати, якою буде Україна 2050-го чи 2070-го року, і сам факт таких планів є вагомим досягненням.
Співачка Наталія Валевська назвала незалежність усвідомленим і вистражданим вибором кожного українця бути вільним на своїй землі. За її словами, сьогодні незалежність має смак солі від сліз, колір пікселя захисників і голос української пісні. Через роботу свого благодійного фонду вона щодня бачить, як загартовується нація: кожен дрон, гуманітарний вантаж і благодійний концерт — це спільний крок до свободи. «Незалежність — це знати, що твій брат на фронті тримає небо, а ти тут, у тилу, робиш усе можливе, щоб наблизити світанок нашої перемоги», — додала вона.
Музикант EL Кравчук описав свято як день сили, віри і пам'яті, що дається українцям дуже великою ціною. Акторка Олена Лавренюк наголосила на особистому відчутті того, ким є українці та якою ціною мають право залишатися собою, і висловила віру, що колись слово «незалежність» знову асоціюватиметься зі спокоєм, миром і відчуттям дому. Телеведучий Олексій Суханов закликав у цей день спитати себе, чи бережеш ти в собі ще людину, адже інакше незрозуміло, задля чого стільки болю, крові та смерті навколо. Акторка Олена Світлицька підсумувала, що за роки війни українці стали сильнішими й дорослішими, гостріше відчули, що незалежність не гарантована назавжди, а тому її потрібно берегти, захищати й наповнювати власними вчинками.
