Терехов презентував законопроєкт про нову систему підтримки ВПО
Асоціація прифронтових міст та громад представила законопроєкт, який передбачає комплексний маршрут допомоги переселенцям — від евакуації до житла, роботи та соціальних послуг. Документ пропонує новий статус, рівні права для дітей, народжених після переміщення, та спрощення виплат.
В Україні презентували законопроєкт про системну підтримку внутрішньо переміщених осіб, який має замінити фрагментовану систему допомоги комплексним маршрутом — від моменту евакуації до забезпечення житлом, роботою та соціальними послугами. Документ розробила Асоціація прифронтових міст та громад, а представив її очільник, Харківський міський голова Ігор Терехов під час онлайн-зустрічі з народними депутатами — членами міжфракційного об’єднання «ВПО України».
За словами Терехова, держава має не просто зафіксувати статус переселенця і призначити окрему виплату, а провести людину по всьому маршруту — від евакуації до нормального життя з житлом, роботою, освітою для дітей, соціальними та медичними послугами. Законопроєкт сформовано на основі реальних потреб людей, які через війну змушені були залишити свої домівки. Наразі Харків прихистив 222 тисячі внутрішньо переміщених осіб, серед яких понад 28 тисяч — діти.
Однією з ключових пропозицій документа є запровадження терміну «вимушено внутрішньо переміщена особа», який підкреслює, що люди залишили домівки не з власної волі, а через війну, окупацію, обстріли та загрозу життю. Також пропонується визнавати внутрішньо переміщеними дітей, які народилися вже після переміщення родини. Чинне законодавство фактично не надає їм такого статусу.
«Не може бути ситуації, коли двоє дітей з однієї родини мають різний обсяг прав. І все лише тому, що одна дитина народилася до евакуації, а інша — вже після вимушеного переїзду», — зазначив мер Харкова.
Законопроєкт пропонує перейти від тимчасового розміщення до довгострокових житлових рішень: соціальне та комунальне житло, компенсація за втрачене житло, пільгове кредитування та субсидія на оренду. Окремо пропонується врегулювати ситуацію людей, які формально мають житло, але не можуть ним користуватися через бойові дії або окупацію. Їм можуть надати право добровільно відмовитися від такого майна або частки на користь держави в обмін на компенсацію, що дозволить отримати сертифікати на придбання житла в безпечних регіонах.
Документ також передбачає підвищення допомоги ВПО до рівня базової соціальної допомоги, яка наразі становить 4500 гривень. Протягом перших шести місяців після переміщення виплати пропонується надавати без урахування доходів сім’ї. Терехов наголосив, що людина, яка щойно виїхала з-під обстрілів, не повинна одразу доводити державі своє право на допомогу.
Пропонується переглянути майнові критерії: не припиняти виплати через придбання квартири без ремонту, недобудованого будинку чи земельної ділянки вартістю до 2 мільйонів гривень, а також через депозит до 2 мільйонів гривень. У разі припинення виплат людина має отримати причину рішення та інформацію про його оскарження не пізніше ніж за 10 днів.
Законопроєкт передбачає єдину систему супроводу ВПО — від переміщення до інтеграції в новій громаді або повернення додому. Для цього пропонується створити логістичний центр, який координуватиме питання житла, соціальних послуг, працевлаштування, перекваліфікації, освіти та медицини. Також передбачається принцип «єдиного вікна», щоб люди не подавали одні й ті самі документи до різних установ.
Для працевлаштування ВПО пропонується залучати приватні агентства зайнятості. За працевлаштування людини вони отримуватимуть одну мінімальну зарплату, а ще дві — якщо працівник пропрацює у роботодавця щонайменше шість місяців. Для дефіцитних галузей передбачені підвищені коефіцієнти. За словами Терехова, завдання системи — не зробити ВПО постійними отримувачами допомоги, а допомогти їм якнайшвидше повернути самостійність.
Окремо пропонується підтримка людей похилого віку, осіб з інвалідністю та тих, хто потребує постійного догляду, зокрема фінансування стаціонарного догляду за принципом «гроші ходять за людиною». За підсумками зустрічі учасники домовилися створити робочу групу для доопрацювання законопроєкту. Після цього документ планують подати на розгляд профільного комітету Верховної Ради, а згодом — до парламенту.
