Владлен Мараєв: розпад СРСР був історично зумовлений, а незалежність України — не випадковість
Історик Владлен Мараєв напередодні 35-річчя Дня Незалежності розповів, чому розпад Радянського Союзу був неминучим, які шанси на державність Україна мала в ХХ столітті та чому Захід до останнього не підтримував її прагнення до незалежності.
Історик та співавтор YouTube-каналу «Історія без міфів» Владлен Мараєв у інтерв'ю «Українській правді» напередодні 35-річчя Дня Незалежності заявив, що здобуття Україною незалежності у 1991 році не було випадковістю, а стало результатом глибинних історичних процесів. На його думку, розпад СРСР був системно зумовлений і неминучий через економічну, технологічну та демографічну кризу, в якій опинився Радянський Союз.
Мараєв наголосив, що українська незалежність почалася не 24 серпня 1991 року. До неї країна йшла через кілька спроб побудувати власну державу, поразки визвольних рухів, радянські репресії та десятиліття русифікації. Історик зазначив, що у ХХ столітті Україна мала кілька історичних розвилок, зокрема під час революції 1917–1921 років, коли існувало кілька варіантів розвитку — від більшовицького до монархічного. Також були спроби державотворення під час Другої світової війни, зокрема Карпатська Україна 1938–1939 років та проголошення української держави організацією українських націоналістів Степана Бандери у 1941 році. Однак ці сценарії не зіграли через те, що два потужні тоталітарні режими не бачили місця для незалежної України на мапі Європи, а сама Україна не мала сильних зарубіжних промоутерів, як, наприклад, Польща.
Спростовуючи російський міф про випадковість української незалежності, Мараєв підкреслив, що якщо Україна випадково здобула незалежність, то це означає, що і СРСР розпався випадково. Насправді ж Союз ішов до розпаду системно й цілеспрямовано щонайменше з кінця 1960-х — початку 1970-х років, коли розпочалася епоха застою і технологічного відставання від країн Заходу. За тієї економічної й політичної системи, що існувала, Союз не міг не розпастися, адже сама система не була спроможна до серйозних трансформацій при збереженні тогочасної політичної побудови.
Історик пояснив, що для продовження існування СРСР було необхідно його розширення, насамперед за рахунок збільшення людських ресурсів. Однак Союз вступив у період системної демографічної кризи — наслідок сталінських часів, голодоморів, масових репресій та Другої світової війни. Для переходу на інтенсивний розвиток потрібні були технології, які СРСР не міг отримати через Холодну війну, оскільки Захід, за рідкісними винятками, технологіями не ділився. До цього додавалися відцентрові тенденції місцевих комуністично-партійних еліт та національно-визвольні рухи не лише в Україні, а й в інших республіках.
Окремо Мараєв зупинився на позиції Заходу напередодні розвалу СРСР. Він нагадав про промову президента США Джорджа Буша-старшого 1 серпня 1991 року, коли той закликав Україну залишатися в складі Радянського Союзу. За 23 дні до проголошення незалежності американський президент виступив у Верховній Раді із закликом не поспішати та слухатися Горбачова. Історик пояснив таку позицію страхом світу перед перспективами розпаду величезної ядерної держави та можливим розповзанням ядерної зброї, зокрема в Україну, Білорусь і Казахстан. Чимало держав сприймали крах СРСР як можливий шлях до глобального катаклізму через ризик внутрішніх конфліктів між республіками.
Владлен Мараєв також зазначив, що всередині України були сили, які виступали проти незалежності, особливо комуністичні діячі, які становили більшість у Верховній Раді. Попри це, саме 1991 року склалося історичне вікно, яким Україна нарешті змогла скористатися, втіливши прагнення до незалежності ціною багатьох поколінь борців, які віддали своє життя й здоров'я за те, щоб Україна стала незалежною.
