Енергосистема Куби повністю вийшла з ладу вдруге за тиждень

У п'ятницю енергосистема Куби повністю вийшла з ладу, що стало вже другим загальнонаціональним відключенням електроенергії протягом тижня і четвертим з початку року. Новий масштабний збій стався після аналогічного блекауту в понеділок, коли без світла залишилися майже 11 мільйонів жителів острова. Хоча владі вдалося відновити роботу більшої частини мережі до вечора вівторка, значні території країни, зокрема Сантьяго-де-Куба, залишалися знеструмленими через дефіцит пального.

Місцеві жителі скаржаться на катастрофічний дефіцит електроенергії на околицях столиці: протягом останнього місяця світло в оселях з'являлося ледве на одну-дві години на добу. Це спричиняє масові протести та ускладнює роботу лікарень, шкіл і систем водопостачання. Енергетична криза на Кубі загострилася після того, як президент США Дональд Трамп запровадив нафтову блокаду острова, попередньо усунувши від влади лідера Венесуели Ніколаса Мадуро, чия країна була головним постачальником пального для Гавани. Через тиск Сполучених Штатів постачання нафти на острів також припинила Мексика.

Вашингтон відкрито заявляє, що його метою є повалення кубинського уряду, проведення демократичних виборів і звільнення політв'язнів. Під час дебатів на Генеральній Асамблеї ООН у вівторок, 7 липня, постійний представник США при ООН Майк Волц поклав провину винятково на Гавану, заявивши: «Змініть свій курс і поверніть світло своєму народові». Однак переважна більшість країн, представники яких виступали під час дебатів, закликали Вашингтон покласти край блокаді та скасувати санкції.

Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес Паррілья заявив, що паливне ембарго та економічні санкції США рівносильні «систематичному порушенню прав людини усього народу як акту колективного покарання», назвавши політику США щодо острова «жорстокою та безжальною». Кубинський уряд наголошує, що блокада порушує міжнародне право та принципи Статуту ООН, і закликає міжнародну спільноту посилити тиск на Вашингтон.

Експерти зазначають, що енергетична криза на Кубі має глибокі структурні причини: застаріла інфраструктура електромереж, брак інвестицій через санкції та залежність від імпорту нафти. За даними кубинського Міністерства енергетики, близько 60% електростанцій країни працюють на межі технічних можливостей, а ремонтні роботи ускладнені через відсутність запчастин. Ситуація погіршується тим, що Венесуела, яка раніше постачала до 100 тисяч барелів нафти на день, скоротила експорт через власну економічну кризу та санкції США.

Міжнародна реакція на блекаути була неоднозначною. Китай і Росія висловили солідарність з Кубою та закликали США припинити «економічну війну». Європейський Союз, хоча й критикує кубинський уряд за порушення прав людини, також виступив за скасування односторонніх санкцій, які, на думку європейських дипломатів, лише поглиблюють страждання цивільного населення. Тим часом кубинці продовжують виходити на вулиці з вимогами відновлення електропостачання та покращення умов життя.

Аналітики попереджають, що без негайних заходів енергетична криза може призвести до гуманітарної катастрофи: перебої з електроенергією вже спричинили зростання смертності серед літніх людей та хронічно хворих через неможливість використовувати медичне обладнання. Кубинська влада закликає міжнародні організації, зокрема Червений Хрест та ООН, надати термінову допомогу у вигляді генераторів, пального та медикаментів. Однак через блокаду США доступ до таких ресурсів залишається обмеженим.