ЄС не зміг узгодити продовження санкцій проти РФ через вимоги щодо Усманова і Фрідмана
Посли країн Євросоюзу не досягли консенсусу щодо продовження санкційного режиму проти Росії, який спливає 15 вересня. Словаччина вимагає виключити зі списку Алішера Усманова та Михайла Фрідмана, Франція пропонує компроміс лише щодо Усманова, більшість країн виступають проти будь-яких виключень.
Країни Європейського Союзу не змогли досягти згоди щодо продовження санкцій проти Росії, термін дії яких спливає у вівторок, 15 вересня. Каменем спотикання стало питання про двох російських олігархів, яких окремі держави-члени вимагають виключити з обмежувального списку.
Санкційний режим ЄС регулює заморожування активів близько трьох тисяч фізичних та юридичних осіб із Росії. Для його поновлення посли всіх країн блоку мали ухвалити рішення консенсусом. Однак на зустрічі в Брюсселі одностайності досягти не вдалося.
Словаччина висунула вимогу виключити зі санкційного списку двох російських бізнесменів — Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. У відповідь Франція запропонувала компромісний варіант, який передбачав зняття обмежень лише з Усманова. Французький дипломат пояснив цю ініціативу питаннями національної безпеки та відповіддю на звернення міжнародних партнерів.
Більшість дипломатів з інших європейських столиць виступили категорично проти будь-яких виключень. Вони наголосили, що зняття обмежень є неприпустимим на тлі рекордних ракетних ударів Росії по цивільних об'єктах України та зростання гібридних загроз поблизу кордонів НАТО.
Крім персональних списків, суперечки виникли й щодо терміну дії санкцій. У ЄС обговорюють можливість продовження обмежень одразу на 12 місяців, тоді як Словаччина підтримує лише стандартний термін на шість місяців, який діє з 2014 року.
Через відсутність спільної позиції посли країн Євросоюзу сьогодні зберуться на повторне засідання, щоб спробувати знайти рішення до закінчення терміну дії санкційного режиму.
Раніше брюссельський журналіст Рікард Йозвяк повідомляв, що Франція і Словаччина блокують продовження санкцій ЄС проти Росії, вимагаючи скасування обмежень проти Фрідмана і Усманова.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов закликав ЄС не послаблювати санкційний режим, щоб російські олігархи не могли фінансувати далі російську воєнну машину.
Ситуація загострюється на тлі активних дій України з послаблення російського воєнно-економічного потенціалу. Протягом літа українські сили завдали щонайменше 131 далекобійного удару по території РФ, метою яких було виснаження воєнно-промислового потенціалу агресора. Інтенсивність атак зростала: якщо в червні було зафіксовано 23 підтверджені епізоди, то в липні — 44, а в серпні — 64 удари.
Головним пріоритетом для українських безпілотників та ракет залишався паливно-енергетичний комплекс РФ. На нафтопереробні заводи припало понад третину всіх уражень — 42 удари, ще 13% атак були спрямовані на об'єкти нафтової логістики. Системність та географічне різноманіття ударів руйнують російський міф про наявність «глибокого та безпечного тилу РФ».
У цьому контексті збереження санкційного тиску на російських олігархів, які можуть фінансувати воєнну машину Кремля, набуває для Києва особливого значення. Відсутність рішення ЄС до 15 вересня може призвести до розморожування активів осіб, пов'язаних із російською владою, що підриває спільну політику тиску на Москву.
